Політики, котрі погодилися підтримати на виборах до парламенту соратників Макрона, взамін не отримали нічого. Деякі розлютилися так, що погрожують усунути президента від влади.
26 серпня президент Франції Емманюель Макрон відхилив кандидатуру прем’єра, запропоновану лівими депутатами Національних зборів.
Нове призначення поставить під загрозу “інституційну стабільність” – наголосив президент Франції.
Нагадаємо, французьким урядом досі керує “старий” прем’єр Габріель Атталь, хоча дострокові вибори відбулися більше місяця тому.
Моральний борг
Такий політичний кульбіт розлютив недавніх союзників. На пост керманича французького кабміну претендувала коаліція лівих партій “Новий народний фронт” (“ННФ”) після того, як на дострокових парламентських виборах у другому турі підтримала центристів Макрона. Це дозволило стримати праві партії, котрі рвалися до парламенту.
Якщо після першого туру французькі праві розраховували на лідерство у парламенті, то за підсумками другого туру опинилися на третій позиції. Загалом, ліві взяли 190 мандатів, центристи Макрона – близько 160 місць, праві – 140 мандатів.
Багато в чому “праву загрозу” було відбито завдяки тому, що ліві не висували своїх кандидатів або знімали їх в округах, де балотувалися претенденти промакронівської коаліції. Тож якщо після першого туру праві вже заявляли претензії на прем’єрство, то після другого туру про це заговорили вже ліві.
І от наприкінці серпня стався проміжний фінал історії альянсу центристів з лівими: президент Франції кандидатуру лівого прем’єра не погодив.
Компромісна фігура
А “ННФ” запропонував, на його погляд, компромісну фігуру економістку Люсі Касте, фінансову директорку Паризької мерії.
Реакція лівих поки є стриманою. Скоріш, вони готувалися до такої ситуації та мають інших претендентів. Але у середовищі самих лівих є різні позиції. Найрадикальнішу представив лідер партії “Невпокорена Франція” Мануель Бомпар: він направить у Національні збори пропозицію усунути Макрона від посади президента Франції. Така ідея припала до смаку ще одному яскравому лівому політику – Жанові-Люку Меланшону.
У відповідь Маркон закликав політиків до відповідальності, адже особливо “гарячі” голови вже закликали до “народної мобілізації”.
“Відмова від демократії”, – так Люсі Касте зреагувала на пояснення президента Франції. Але насправді це, скоріш, політичні маневри.
Потрібен ідеальний прем’єр
Президент Франції, за повідомленнями французьких ЗМІ, мав зустріч з лідеркою правого “Національного об’єднання” Марін Ле Пен, котра чітко дала зрозуміти: як тільки на чолі уряду постане лівий прем’єр, праві висловлюють йому або їй вотум недовіри. Тоді це завадить сформувати уряд і криза поглибиться. Прикметно, що промакронівські центристи у відповідь на претензії лівих на керування урядом теж анонсували вотум недовіри.
Таким чином, Макрону нічого не залишається як шукати технічну і компромісну фігуру, на яку погодяться і ліві, і праві, і центристи.
Тим часом ліві на 7 вересня готують перші мітинги. А прізвища вірогідних претендентів на прем’єрське крісло уже озвучуються. Це колишній соціаліст і міністр внутрішніх справ Бернар Казньов і правоцентрист Кcав’є Бертран.