Одночасні вибори у чотирьох країнах 27 жовтня проявили несподівані результати та показали загальні тренди політичної роздробленості та зростання популістських і проросійських сил у світі. Виборці Японії, Литви, Болгарії та Узбекистану обирали представників до парламентів, і кожен із цих випадків є важливим для розуміння поточного політичного клімату у цих країнах.
Японія: падіння Ліберально-демократичної партії
В Японії вибори до нижньої палати парламенту виявилися шоком для правлячої Ліберально-демократичної партії (ЛДП). Прем’єр-міністр Сігеру Ісіба, ексміністр оборони, не зміг втримати контроль над партією після скандалів, що сколихнули ЛДП. ЛДП здобула лише 215 із 465 місць, втративши значну частину мандатів, що серйозно послабило позиції уряду.
Партнером ЛДП залишається правоцентристська “Нова Комейто”, яка виступає за суворий нейтралітет, що суперечить “яструбиним” заявам Ісіби про посилення оборони країни. Це може підважити позиції Японії на міжнародній арені та змусить уряд фокусуватися на внутрішніх проблемах.
Литва: розгром правлячої партії
У Литві відбулася серйозна зміна політичного курсу. Соціал-демократична партія здобула перемогу, випередивши правлячу партію “Союз Батьківщини — Християнські демократи Литви”. Соціал-демократи отримали 53 місця в Сеймі зі 141, а їхня лідерка Вілія Блинкявичюте зазначила, що литовці прагнуть змін.
На третє місце у парламенті вийшла проросійська партія “Зоря Неману”, що відображає зростання популістських настроїв у Литві. Її лідер Ремігіюс Жемайтайтіс відомий своїми різкими заявами, що може призвести до зростання його популярності серед виборців, розчарованих політичним істеблішментом.
Болгарія: політична криза триває
У Болгарії сьомі за останні чотири роки парламентські вибори не дали чіткої відповіді на питання, хто керуватиме країною. Партія ГЕРБ, очолювана експрем’єром Бойком Борисовим, здобула 26,38% голосів, але для формування коаліції цього недостатньо. Прокремлівська партія “Відродження” отримала третє місце, набравши 13,35% голосів, що створює складну ситуацію для формування уряду, адже коаліція прозахідних партій стає дедалі складнішою.
Узбекистан: партія влади непохитна
Натомість в Узбекистані перемогу здобула правляча Ліберально-демократична партія (УзЛіДеп), яка отримала 35,75% голосів. Попри впровадження нової змішаної виборчої системи, політична система країни залишається замкненою, а президент Шавкат Мірзійоєв зберігає прагматичний, але проросійський курс.
Спільні тренди
Одночасні вибори в чотирьох країнах виявили загальний тренд до політичної роздробленості та зростання підтримки популістських і проросійських сил. Така ситуація несе ризик для зовнішньої політики цих країн, особливо у питаннях підтримки України. Болгарія та Литва можуть переглянути свою позицію щодо України, що послабить підтримку ЄС на міжнародній арені.
Ці вибори стали свідченням того, що незадоволення виборців традиційними політичними партіями може відкрити дорогу для націоналістичних і проросійських сил, які обіцяють “почути голос народу”.