“Потопили “Москву” і не тільки”: новинки, які почав випускати Укроборонпром під час війни

Головна Сторінка » “Потопили “Москву” і не тільки”: новинки, які почав випускати Укроборонпром під час війни

Україна перебуває на принципово новому етапі свого життя триває повномасштабна війна, яку 24 лютого 2022 року розв’язала Росія.

В цих нових умовах один з найважливіших викликів це забезпечення функціонування усіх сфер нашої країни, зокрема й оборонної промисловості. Цим питанням займається державний концерн Укроборонпром, що об’єднує підприємства оборонної галузі в Україні.

Завдяки йому були розроблені та вироблені різноманітні військові зразки техніки, включаючи танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери, броньовані автомобілі, артилерійські системи, безпілотні літальні апарати.

З початком війни в Україні концерн був змушений перенаправити свої зусилля на виробництво важливих оборонних систем для потреб Збройних Сил України. Зокрема, акцент змістився на виробництво снарядів, броньованих машин, ударних дронів.

Крім того, Укроборонпром активно почав співпрацювати з міжнародними партнерами, щоб забезпечити підтримку та допомогу у виробництві необхідних систем для військових потреб.

Gazeta.ua пропонує згадати всі військові новинки, які почав випускати Укроборонпром під час війни. Втім, спочатку поговоримо про популярні зразки української техніки, яку випустили ще до російського вторгнення, адже саме на війні з окупантами вона показала, на що справді спроможна.

САУ “Богдана”

Це перша в історії українська самохідна артилерійська установка (САУ) з натівським калібром 155 мм. “Богдана” була виготовлена на підприємстві КрАЗ.

Установка існує в єдиному екземплярі, однак це не заважає українським військовим активно використовувати її у боротьбі з окупантами. Її почали розробляти ще у 2018 році У січні перед початком повномасштабної війни проводили попередні вогневі випробування САУ.

“Богдана” оснащена автоматизованою системою наведення та системою автоматичної подачі боєприпасів на шість снарядів. Управління можна здійснювати як із кабіни установки, так і ззовні. У цій САУ використані стволи українського виробництва.

Саме “Богдана” відіграла ключову роль у звільненні острова Зміїний від російських окупантів. САУ працювала по ворожих об’єктах протягом 10 днів разом з артилерією. Пострілом з “Богдани” вдалося знищити російський ЗРГК “Панцир”.

Основні характеристики:

дальність стрільби 42 км фугасним снарядом і 50 км реактивним;
калібр 155 мм;
максимальна швидкість 80 км/год по шосе;
запас ходу 800 км по трасі;
обслуговування п′ятеро осіб;
скорострільність чотири-шість пострілів за хвилину;
кількість снарядів 20.

Протикорабельний комплекс “Нептун”

Протикорабельний комплекс “Нептун” розроблений державним київським конструкторським бюро “Луч”. У складі комплексу кілька машин, зокрема, пускові й транспортні, та рухомий командний пункт.

Сама ракета може вражати цілі на дистанції до 280 км. Її активно застосовують для ударів по кораблях Росії у Чорному морі.

Розробку “Нептуна” розпочали 2015 року. На озброєння у ЗСУ протикорабельний комплекс прийняли 2020-го.

Російська пропаганда активно насміхалася та компрометувала “Нептун”, а вже 13 квітня саме він відправив за відомою адресою відомий російський корабель флагман чорноморського флоту РФ, ракетний крейсер “Москва”.

Тоді внаслідок обстрілу Росія втратила 16 крилатих ракет “Калібр”. Також з “Нептуна” було пошкоджено російській фрегат “Ессен”, однак офіційно про це стало відомо лише 18 лютого 2023 року. На жаль, його потопити не вдалося.

Основні характеристики:

дальність стрільби від 7 до 280 км;
маса ракети 870 кг;
маса бойової частини 150 кг;
швидкість польоту 900 км/год;
готовність до стрільби 15 хв.

Тактично ракетний комплекс “Вільха”

“Вільха” український тактичний ракетний комплекс з коригованим боєприпасом калібру 300 мм. Розроблений на основі радянської реактивної системи залпового вогню 9К58 “Смерч”. Прийнятий на озброєння української армії у 2018 році.

Над створенням комплексу працювало близько 15 підприємств українського оборонно-промислового комплексу.

РСЗВ “Вільха” використовувалась з перших днів повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року. Станом на 2 березня було зроблено близько 50 влучних ракетних ударів по російських загарбниках. Вона нищить окупантів на всій лінії фронту, а серед цілей системи протиповітряної оборони, станції РЕБ, піхота та бронетехніка.

Характеристики ракети та пускової установки:

Маса ракети: близько 800 кг,

Тип бойової частини: осколково-фугасна, касетна, та інші,

Маса бойової частини:

250 кг (“Вільха”)
170 кг (“Вільха-М”)
170 кг (“Вільха-М2”)

Максимальна дальність:

до 70 км (“Вільха”)
до 130 км (“Вільха-М”)
до 202 км (“Вільха-М2”)

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Піднімають дух та прославляють воїнів: 12 пісень про війну, які стали хітами

ПТРК “Стугна”

Окремо слід згадати український протитанковий ракетний комплекс “Стугна”.

Комплекс належить до другого покоління ПТРК він є напівавтоматичним, із системою наведення по лазерному променю. Може вести вогонь ракетами калібру 130 мм або 152 мм з різними бойовими частинами, що встановлюються у контейнері.

Зі “Стугни” ворожу техніку вражали бійці АТО та ООС, проте свій зоряний час вона отримала якраз у 2022 році під час війни. Вона вкотре довела свою ефективність проти будь-якої бронетехніки ворога, але й показала здатність перетворюватися на засіб ППО.

Що почав випускати Укроборонпром у 2022-2023 роках

Снаряди 152-мм

У листопаді 2022 року Україна вперше за роки незалежності почала серійно виготовляти артилерійські боєприпаси 152-мм калібру. Роботи були проведені силами Державного концерну Укроборонпром та підприємствами, які входять до його складу. Офіційно нові артилерійські снаряди до радянських систем вже пройшли випробування.

На початку січня 2023 року OSINT-дослідники з проекту Ukraine Weapons Tracker повідомили, що українські боєприпаси калібру 152-мм почали надходити артилеристам на лінію фронту. Аналітики звернули увагу на фото з передової із розрахунком 152-мм гаубиці Д-20, біля якої лежали боєприпаси жовтого кольору.

Засіб розмінування SF-1

У листопаді 2022 року українські фахівці створили засіб для розмінування, який зовнішньо схожий на олівець.

Фахівці одного з підприємств оборонно-промислового комплексу України створили дослідний зразок виробу для пропалювання металу під назвою (ВПМ) SF-1.

У пресслужбі концерну опублікували два фото з випробувань цього пристрою на артилерійському боєприпасі калібру 152 мм і протитанковій міні. Завдяки екзотермічній порошковій суміші, яка його наповнює, прилад ефективно пропалює металеві оболонки вибухонебезпечних предметів, приміром, боєприпасів.

Після цього вибухова речовина вигорає всередині корпусу боєприпаса. Наголошується, що такий засіб можна застосовувати під час розмінування територій.

БПЛА з дальністю ураження 1000 км

Нові українські БПЛА Укроборонпром розпочав виготовляти за наказом головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного влітку 2022 року. Апарат призначений для різних завдань – ураження цілей та коригування вогню. БПЛА випробовували також засобами радіоелектронної боротьби.

На початку грудня 2022 року Укроборонпром повідомив, що провів низку успішних випробувань українського ударного безпілотника з дальністю ураження на тисячу км.

Вже у січні 2023 року концерн випустив перший зразок безпілотника. Там також повідомили, що максимально прискорили виробництво першого зразка, “випробували його в повітрі” та готуються до наступного етапу демонстрації можливостей дрона-камікадзе керівництву Сил оборони.

Наразі відомо, що дальність польоту складає 1000 км, вага бойової частини 75 кг. Щодо ситуації з випробуваннями БПЛА, то станом на 20 лютого інформація про це засекречена.

Серійне виробництво удосконалених 82-мм мін

У січні 2023 року Укроборонпром налагодив серійне виробництво 82-мм мінометних пострілів за кордоном, на потужностях однієї з країн-членів НАТО. Прикметно, що удосконалена Укроборонпромом міна є у рази кращою за штатну.

Кількість смертоносних осколків, зафіксованих під час випробувань на щитах мішеней та на майданчику мішеневої обстановки, у 2-2,5 рази більша, ніж повинна мати штатна міна. Розміри та форма осколків також кращі за штатні.

Так, згідно зі стандартом, під час розриву штатної міни кількість осколків, які мають уразити ціль на відстані 5 м, повинна сягати 198 од., на відстані 10 м 70 од., а на відстані 15 м 41 од. У боєприпасу, вдосконаленого фахівцями підприємств Укроборонпрому, це 460, 140 та 69 осколків відповідно.

Артилерійська осколкова міна 82-мм призначена для ураження живої сили ворога з міномета на відстані до 4500 м.

На початку лютого 2023 року українські військові отримали перші мінометні міни калібру 82-мм виробництва Укроборонпрому. Концерн навіть опублікували відповідне відео. На кадрах зафільмовано, як військові відкривають ящик з боєприпасами та починають підготовку до їхнього застосування.

Далі двоє військовослужбовців споряджують цими 82-мм мінами касету до автоматичного міномета 2Б9 “Васильок”.

Міни калібру 120-мм

У лютому 2023 року Укроборнпром та одна з країн-членів Північноатлантичного альянсу почали спільно виробляти міни калібру 120 мм. Контракт вже укладено з Міністерством оборони України на постачання цих засобів ураження, тож, вже незабаром їх отримають українські військові.

120-мм міни виготовляються за сучасними технологіями. Виробничі потужності розосереджені, зокрема, їх частина розташована в одній з європейських держав. Цей боєприпас гарантовано уражає ворожу піхоту в радіусі від 25 м до 60 м, а розліт осколків може сягати 250 м.

Крім цього, 120-мм міна здатна руйнувати інженерні споруди та легкоброньовану техніку. Загалом 120-мм міномет здатний вражати цілі на відстані до 7 км, а сучасними боєприпасами у понад 8 км.

120-мм міномет є одним з найбільш розповсюджених в Україні видів артилерійської зброї та активно використовується у бойових діях проти російських загарбників.

Минає рік відтоді, як країна-агресорка Російська Федерація пішла повномасштабною неспровокованою війною на Україну.

За цей час десятки політичних діячів відвідали Київ та інші українські міста на знак підтримки. Gazeta.ua нагадує про найважливіші візити до України перших осіб світової політики за час війни.