Останній візит Ангели Меркель до Вашингтона і одночасно – остання спроба Німеччини та США досягти компромісу в найсуперечливіших питаннях.
Вже цього достатньо для розуміння важливості поїздки канцлерки Німеччини до Сполучених Штатів, що відбулася 15 липня.
Особливо важливим цей візит виглядає для України. І річ не лише в тому, що президент Володимир Зеленський нещодавно і сам відвідав Берлін, а незабаром збирається до Вашингтона.
Однією з головних тем розмови президента США та канцлерки Німеччини стало питання гарантій для України після запуску “Північного потоку-2”.
Невипадково в Україні були дещо завищені очікування від цього візиту.
Останнім часом в нас таке часто трапляється з самітами. Рекордсменом тут стала зустріч Байдена і Путіна в Женеві, але й про дві зустрічі Меркель цього тижня (Зеленський та Байден) говорили як про критично важливі.
Вже маємо певний ажіотаж навколо майбутньої зустрічі Байден – Зеленський. Насправді жодну з них не можна кваліфікувати як доленосну. Більш того, насправді доволі часто найважливіші речі відбуваються та рішення ухвалюються не на самітах, а між ними.
Повертаючись саме до зустрічі Байдена і Меркель, можна дійсно констатувати її помітне символічне значення.
Хоча у цих відносинах, як, мабуть, і в будь-яких інших, є і елементи незгоди, й розбіжності, було надважливо показати, що традиційні союзницькі відносини виходять на перший план.
Обидва політики є прибічниками ідеї сильної трансатлантичної співпраці. Для нової американської адміністрації особливого забарвлення це набуває після чотирьох років правління попередника Байдена. За часів Дональда Трампа ідея такої співпраці не мала очевидного пріоритетного значення (принаймні для нього особисто, якщо не для всієї адміністрації).
Навпаки, призма була дуже відмінною, і традиційні союзники уже не розглядались як такі. Найбільшу порцію критики від Трампа отримувала саме Німеччина, й особисто Меркель.
Тому не дивно, що відновлення трансатлантичної довіри стало абсолютним пріоритетом для адміністрації Байдена. І це не просте гасло: відновлення стратегічної співпраці з ЄС зараз є питанням номер один для Вашингтона. А відносини з Німеччиною тут ключові.
Через розуміння цього логічно сприймати усе інше, в тому числі й відносини Вашингтона з Києвом.