Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є глобальною проблемою, що зачіпає 3,9% населення світу, однак для України, в контексті повномасштабної війни, цей показник зростає в рази. Військові дії стали каталізатором виникнення різних психічних розладів, зокрема ПТСР, який тепер вважається критичною проблемою для здоров’я нації. За даними Міністерства охорони здоров’я України, значна частина військових і цивільних стикається з наслідками травматичних подій, що впливають на їхню здатність до нормального соціального функціонування.
Вплив війни на ПТСР в Україні
З початку повномасштабної війни зросла не тільки кількість випадків ПТСР серед військових, але й серед цивільних, які стали свідками чи учасниками жахливих подій, таких як обстріли, окупація, насильство та смерть близьких. Станом на 2023 рік, у межах досліджень, проведених медичними установами України, було відзначено значне збільшення звернень за психологічною та психіатричною допомогою. Лише у військових до 30% випадків ПТСР можуть призвести до суїцидальних спроб, що робить цю проблему надзвичайно небезпечною для суспільства.
Особливості проявів ПТСР у військових і цивільних
У військових ПТСР зазвичай пов’язаний із специфічними тригерами, які нагадують про бойові дії: звук вибухів, гучні звуки або навіть запахи. Це може викликати агресивні реакції, відсутність контролю над емоціями, депресію, порушення сну та відчуження. У цивільних подібні реакції часто виникають після травматичних подій, таких як втрата близьких або свідчення насильства, і можуть призводити до ізоляції від суспільства, проблем у сім’ї та на роботі.
Ситуація з лікуванням ПТСР в Україні
На сьогодні лікування ПТСР в Україні стає все більш актуальним. Відомо, що ПТСР лікується довго, зазвичай це медикаментозна терапія у поєднанні з психотерапією. Проте, за словами фахівців, в Україні існує проблема із доступом до якісної допомоги. На тлі війни багато психіатрів та психологів працюють у надскладних умовах, що значно ускладнює лікування.
Інноваційні методи, такі як когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) та десенсибілізація за допомогою рухів очей (EMDR), вже широко використовуються, однак вони не завжди доступні через обмежені ресурси. Водночас Україна прагне впровадити новітні підходи, зокрема лікування ПТСР за допомогою медичного канабісу, яке визнане ефективним у багатьох країнах.
На фоні загострення ситуації важливо, щоб держава продовжувала розвивати програми реабілітації, зокрема для ветеранів війни, а також активно впроваджувала стратегії попередження ПТСР. Створення національних програм психологічної підтримки, доступ до якої матимуть як військові, так і цивільні, стає пріоритетом.
Крім того, варто звернути увагу на роль суспільства. Соціальна підтримка та розуміння проблем, з якими стикаються постраждалі від ПТСР, можуть значно допомогти у їхньому відновленні. Важливими кроками є розвиток освітніх програм для підвищення обізнаності про ПТСР та його наслідки, зокрема на рівні громад та сімей.
Таким чином, війна в Україні не лише збільшила кількість випадків ПТСР, але й підкреслила важливість комплексного підходу до його лікування, де мають поєднуватися медичні, психотерапевтичні й соціальні аспекти.