“Російська Федерація нестиме загрозу ще декілька поколінь” – Олег Рибачук

Плани Росії не змінилися. Йдеться не про п’ять чи десять напрямків. Путін хоче знищити Україну як країну та українців як етнос. Саме тому у нас будуть наступні “Рамштайни”, поставки зброї, підтримка України.

Штати залишаються лідером антипутінської коаліції. Вони як країна надають фінансової допомоги більше, ніж решта світу. Гарантували нам підтримку на близько 46 мільярдів у бюджеті на цей рік.

Після проміжних виборів були застереження, що прийдуть республіканці і рівень допомоги зменшиться. Бо серед них є вузьке коло заядлих трампістів, які виступають якщо не за повне скорочення допомоги, то за ускладнення процесу звітності. Але це ні у що не вилилося. Позиція Конгресу та Сенату на підтримку України абсолютно домінує. Запорукою цього є незмінна підтримка України громадською думкою у США. Це визначальна сила. Близько 80 відсотків американців підтримують допомогу Україні та будь-які кроки, які приведуть до поразки Путіна.

Наступного року будуть президентські вибори. І ця гра продовжуватиметься. Адміністрація Байдена виступає за підтримку, тому щоб якось відрізнятися. Частина республіканців намагатимуться просувати інші ідеї. Не думаю, що буде відмова від підтримки. Але розмови про те, що треба якось домовлятися, наступного року почастішають. Не тільки у США, але в Європі.

Закон вступив у силу. Передбачає постачання країні озброєння, за яке доведеться розраховуватися. Там досить пільговий період, розтягнений в час. Радянський Союз виплачував гроші за цією програмою до кінця 1990-х років. Близько 800 компаній військово-промислового комплексу подалися на цю програму, скільки пройшло не знаю. Але війна в Україні проявила багато проблем. Виявилося, ВПК Штатів вже вичерпує свої ресурси. Американці дають зі своїх складів зброю.

В той же час, США заклали у бюджеті підтримку України. Це грантові гроші – близько 50 мільярдів. А лендліз передбачає повернення коштів. Це страховий момент, коли потрібно буде давати певні види зброї, які зараз лише виробляються. Наприклад, найсучасніша протиракетна оборона. Замовлення на неї пішли, але треба час. А зброю треба отримувати зараз, бо США ставлять за мету зробити неможливою перемогу Росії над Україною будь-коли.

РФ нестиме загрозу ще декілька поколінь. У Вашингтоні це розуміють. Тому доведеться поставити Кремль у рамки. Щоб спроба “повторити” навіть нікому в голову не приходила. Поки маємо безкоштовну допомогу, застосовувати лендліз Байдену немає сенсу. Але цей механізм є. І якщо трапиться, що Конгрес захоче призупинити допомогу з бюджету, для гарантованої безперервної підтримки у Байдена є лендліз.

Перемога у Другій світовій війні сталася в результаті того, що далеко не один Сталін воював, як цим люблять пишатися в Росії. Там була антигітлерівська коаліція. Зараз все навпаки антифашистська коаліція проти Путіна. Який залишається з Північною Кореєю та Іраном. Потенціал цього союзу проти України разом з 50-ма найбільшими економіками світу тут навіть питання немає.

Саме для військових перемог потрібно кілька речей. Одне з них вміння сконцентрувати на певних ділянках фронту таку чисельну перевагу, яка б гарантувала успіх. Це і військова сила, і техніка. Цього у Росії зараз немає. Друге злагодженість військ. Це дуже болюча точка для Кремля. Вони поміняли вже багато генералів і командувачів. Але і єдиного командування недостатньо. Успіх української армії ще в тому, що командири середнього рівня мають право самостійно приймати рішення. І це дуже ефективно. Третє підготовка солдатів та їх мотивація. Тут у Росії теж все повністю провалилося. Вже не можуть навіть пояснити причини цієї “військової операції”.

Жодна з моделей, яка базується на сучасному вивченні війни, не дає шансів Росії перемогти. Є тільки одна загроза якщо Захід повністю перестане нас підтримувати і давати зброю. Але вона дуже гіпотетична.

Кількість і гучність цих голосів впала в рази порівняно з минулим роком. У Європі це славнозвісний Орбан, Берлусконі але це вже давно відпрацьований політичний матеріал. Люди, які виступають за припинення підтримки України, це практично завжди маргінали. В США також. Практично перестали чути розмови про те, що треба сідати за стіл переговорів.

Взагалі переговори зараз можливі тільки тоді, коли цього захоче Путін. А його мета не змінилася хоче знищити Україну.

Світ різний. Є Латинська Америка, Африка де діє російська пропаганда. Але для демократичного світу взагалі немає питання. У США є чітка позиція, що Україна та наша армія вже перемогли. І якщо вийде так, що Росії вдасться отримати військову перемогу, це буде не проблема України. Це буде особиста поразка президента Байдена. І весь демократичний світ приблизно у такому стані. Це означатиме кінець демократичному устрою що у нас немає ні НАТО, ні ЄС. І що інші автократи зі зброєю правитимуть світом. Тому демократичний світ не може допустити таку поразку. Західні політики це усвідомлюють.

Кількість українських прапорів в Америці це щось дивовижне. Звичайні громадяни ще рік тому не знали, що таке Україна. Але завдяки сучасним медіа це вже не так. Суспільна американська думка звикла, що США весь час десь воюють. І у Штатах до цього досить спокійно ставляться. Але те, що відбувається в Україні, це щось вражаюче для американців. Це розгул тероризму, руйнування цивільних об’єктів. Це картинка, коли наші цивільні жінки ховаються від обстрілів у метро. Все це створило такий рівень підтримки в суспільстві Штатів, який неможливо нічим перебити.

Навіть коли йдеться про досягнення якось перемир’я, то звичайні американці одразу розуміють: якщо росіянам віддати частину територій, то українці там опиняються на загрозі знищення, а по-друге це Москву не зупинить. Є розуміння: якщо ворог не буде добитий зараз, то воювати доведеться їхнім дітям. І вартість війни буде у рази більшою. І що постійно відзначають медіа та прості люди американські солдати не гнуть в Україні. Хоча ми воюємо з найбільшим ворогом Штатів.

Путін залякував Захід важкою зимою, однак що ми бачимо? Черговий “Рамштайн”, і ніхто не виходить з антипутінської коаліції. Рівень підтримки не зменшується. Громадська думка стоїть на боці України. Українці після кожного обстрілу кидаються донатити на Збройні сили. Нещодавне коротке турне Зеленского по Європі було досить ефективне. Коли могла наступити трохи втома, піднімалися дискусії серед європейських політиків, виступ українського глави держави у Великій Британії, зустріч з Макроном та Шольцом, багато на кого вплинув.

Наша дипломатія зараз формує танкову коаліцію. Про поставку танків на початку війни можна було тільки мріяти. Зараз це реальність. Зеленський підняв тему про те, щоб дати нам “крила”, тобто сучасну авіацію. Далі будуть чергові санкції, новий “Рамштайн”. Немає підстав вважати, що коаліція слабшає.

Це вже відбулося. Німецькі політики дуже критичні щодо свого уряду. Особливо, до канцлера Шольца. При чому, його поливають брудом і в Росії, і в Україні, і його ж політичні союзники. Йому бракує того, що він не є лідером цього процесу.

Репутаційно Німеччина зараз точно не є лідером об’єднаної Європи. Період, коли “локомотивами” ЄС були німецький канцлер та французький президент, пройшли. Ініціатива перейшла до країн Центральної та Східної Європи і скандинавських країн. Британія є справжнім лідером. Вони рішуче і чітко виступають за те, що Україна має бути переможцем війни, а Путіна треба посадити на лаву підсудних. Політика беззубості та телефонних дзвінків призвела до такого стану.

Наша розвідка, Буданов говорив про те, що Крим звільнять влітку. Американські генерали натякали, що дуже реально звільнити півострів. Росіяни вже внесли до своїх карт та Конституції п’ять наших областей. І пишуть, що якщо буде загроза, готові до відповіді. Крим там став просто через кому. Якщо ми звільнили Херсон, звільнимо Донецьку і Луганську, то можемо і наш півострів. Формула, що Крим це Україна визнали всі. Нам ніхто не заважає деокупувати його.

Коли ми збиралися звільняти Херсон, теж було багато скептиків. Потім був довгий період стагнації на фронті, західна преса казала, що ми видохлись і що треба домовлятися. Пройшов час, ми звільнили і Харківську область, і правий берег Херсонщини. І в Хресоні не було шалених вуличних боїв за рахунок тактики та того, що відрізали логістичні шляхи. 20-тисячна російська армія просто опинилася під загрозою оточення і знищення. Їм довелося тікати. З Кримом схожа ситуація. Це природна частина України. Ми пов’язані з територією півострова і логістикою, і комунікаціями. До Росії Крим “приєднали” мостом, який вже зараз зализує рани від американських та британських ракет. Якщо зруйнувати цей міст і продовжити наступ на Херсонщині, то фактично перекриємо шляхи зв’язку.

Крим стане каменем на шиї Москви. Тому вже зараз звідти тікають росіяни. Зовсім не обов’язково покласти тисячі наших військових для звільнення півострову. А той, хто контролює його, контролює і безпеку судоходства, і Чорне море.

Це як землетрус якщо валиться структура, під її уламками страждає багато людей. А Росія це дуже велика структура з гнилим фундаментом. Як державне утворення, РФ не зможе існувати після військової поразки. У них просто немає ідеї існування такої країни. Тому що для “великоросів” важливі імперські настрої, але навіщо вони бурятам, татарам чи дагестанцям? Формула успішного заробітку від продажу корисних копалин розвалилася. “Газпром” вперше перестав показувати публічно свої квартальні звіти це вже збиткова організація. Вони втратили європейський ринок і можливість використовувати західні технології. А вся їх гуманітарна ідеологія зараз: краще померти в бою, ніж вдома від алкоголізму.

Нам треба готуватися до різних сценаріїв. І треба передбачати те, як Росія може розвалитися. І люди з частини територій, які історично колись були у складі України, захочуть шукати притулок у нас. До розвалу РФ має готувати і світ також. Ймовірно, західні політики зараз вибрали варіант варити Росію як жабу на повільному вогні. Щоб вона просто не зруйнувала все навколо. Цим можна пояснювати обережну, але послідовну політику тиску. Захід також сподівається на внутрішній фронт в Росії різноманітних навальних. Але для росіян антивоєнні настрої це “щоб не гинули наші хлопчики”. Це все на словах. Не варто очікувати справжніх вуличних протестів. Тому що вони лише шукають прихистку в Європі та розповідають, що не можна звинувачувати весь російський народ.

Про розпад Росії задумуються і балти, і поляки всі, хто на рубежах з цією країною. Тому що зберегтися у такому стані вона не може. Це буде третій період етапу розпаду Російської Імперії. Перший коли впала царська держава, другий Радянський Союз. Зараз буде останній.

Основний висновок немає жодного сенсу сідати за стіл переговорів з росіянами, бо жодному їх слову не можна вірити. Це урок і для європейських політиків, і для американських, і для наших. Путін патологічний брехун і ніколи своїх угод не виконує. Якщо це буде якась форма капітуляції, то може бути схожою на зерновий коридор. Коли за столом з Путіним був не Зеленський, а Ердоган, ООН за нашою формулою. Але домовленостей про призупинення війни не може бути.

Путін зараз відчайдушно чекає можливості передишки. Йому треба час, щоб шукати зброю та набратися сил. Ця тактика ніколи не мінялася. Путін на якийсь час зупиняється і каже, що треба говорити про перемир’я. А далі готується та атакує знову. Зараз шансів на такі переговори немає, доки Росія не гарантує вивід всіх своїх військ з нашої території, виплати репарацій та покарання всіх винних за розв’язання війни. Для Росії ж мир може існувати тільки на її умовах.

У американців дискусія йде навколо того, як саме розгромити Росію. Мова йде про те, ця країна може настільки ослабнути, що Китай просто прибере собі частину її території. І тоді КНР отримає доступ до колосальних ресурсів. По-факту, Путін вже здав землі за Уралом Китаю. Там їх інфраструктура, керівництво, сім’ї. Частина американців думають, як розвалити Росію, але не до кінця. Але так не вийде якщо не добити Путіна, це може стати поганим сигналом для Китаю. Бо тоді російський диктатор вийде з цієї війни побитим, але живим. І в КНР це побачать. Це буде пряма ознака слабкості Заходу і конкретно Штатів. А це вже загроза для США.

Така ж дискусія є і в Європі. Там говорять, що Росія якась все таки збережеться і з нею доведеться мати переговори і бізнес. Ця формула дуже небезпечна і точно не для нас.