У серцевині антикорупційного блоку України новий скандал і черговий прояв хронічної кризи. Слідчі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) разом з національною поліцією провели обшук вдома у одного з працівників НАБУ. Це додало ажіотажу у без того емоційно розхитаному суспільстві. Сам факт уже названий безпрецедентним, адже на вищому рівні антикорупційного бюро, можливо, відбуваються зливи інформації НАБУ на користь Банкової.
Кейс “кріт”
Що відбувається? Чому антикорупційні органи України воюють один з одним, замість того щоб продуктивно співпрацювати? Чому в Україні закриваються найрезонансніші справи?
Щоби скласти об’єктивну картину останніх подій, ми не просто уважно слухали коментарі високопосадовців САП, НАБУ й ОГПУ, вчитувались у релізи офіційних сайтів, а й аналізували те, що сховано між рядками всіх цих повідомлень. Але запитань від того не стало менше.
Нагадаємо суть справи, з якої власне все й почалося. Улітку 2022 року, відреагувавши на розслідування журналістів видання “Наші гроші” про виграні ТОВ “Будінвест інжиніринг” тендери на ремонт доріг у Дніпропетровській області на суму понад 1,5 млрд грн, НАБУ та САП відкрили кримінальне провадження. Справа мала попередню кваліфікацію за статтями 364 (зловживання владою і службовим становищем) і 209 (відмивання доходів) Кримінального кодексу України та зачепила ключових персон у команді президента.
У цьому кейсі фігурують оперативно відставлений ексгубернатор Дніпропетровської області Валентин Резніченко, нещодавно відроджений з попелу колишній заступник глави ОПУ, чинний функціонер міноборони Кирило Тимошенко та залізобетонний “дах” офісу президента – незамінний консультант Банкової з теми “Великого будівництва” Юрій Голик.
Як ішлося у раніше опублікованих розслідуваннях “Схем” та “УП”, Юрій Голик називає себе консультантом “Великого будівництва” та присутній на ключових нарадах офісу президента про плани відбудови України.
Отже, про початок нещодавнього конфлікту між інституціями стало відомо після того, як САП разом із Департаментом стратегічних розслідувань Нацполіції провели обшук в одного з детективів НАБУ. Про це написав журналіст Юрій Бутусов та повідомила “Українська правда”.
Журналісти писали, що підставою для обшуків стало розголошення даних досудового розслідування представниками НАБУ в інтересах підприємця Юрія Голика, який є фігурантом антикорупційного розслідування щодо “Великого будівництва”.
Також пролунало й прізвище заступника глави ОПУ Олега Татарова, кишеньковою армією якого нібито скористався керівник САП Олександр Клименко.
САП виступила зі стриманою заявою, пояснивши, що триває розслідування у справі про витік інформації в НАБУ в межах одного з кримінальних проваджень, а поліцію залучили, бо НАБУ бракує власних сил. Водночас, працівники Національної поліції України “не мають і не могли мати жодного доступу до матеріалів розслідувань Національного бюро”.
НАБУ одразу відреагувало: мовляв, не брешіть, ресурси знайти в себе “крота” в нас є.
Як зазначається офіційно, САП здійснює процесуальне керівництво у досудовому розслідуванні, яке проводить Управління внутрішнього контролю НАБУ за статтями 364 та 387 КК України щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень співробітниками Бюро.
Відповідне провадження розпочато після службової записки викривача співробітника НАБУ.
“Зауважимо, що жодних обшуків або слідчих дій в приміщеннях НАБУ за ініціативою прокурорів САП не проводилося. У вказаному кримінальному провадженні здійснювався обшук виключно за місцем проживання чинного співробітника НАБУ детектива одного з підрозділів” – підкреслили у САП.
Тобто, в перекладі з мови офіційних паперів, одного з детективів НАБУ підозрюють у тому, що він “зливав” інформацію щодо одного з розслідувань його фігурантам.
Версії розходяться
Це дійсно безпрецедентна подія. Співробітники НАБУ відверто шоковані, що керівник САП Клименко, сам колишній детектив НАБУ, залучив до дій проти НАБУ ДСР Нацполіції – один з правоохоронних підрозділів, який, імовірно, виконує команди всесильного заступника голови офісу президента Олега Татарова. Нагадаємо, останній свого часу сам був одним з підозрюваних у справі НАБУ.
Ці дії САП продемонстрували конфлікт між двома антикорупційними органами, наслідки якого тепер можуть бути непередбачуваними.
Прикметно, що підрозділ агентів під прикриттям – найбільш таємний у НАБУ, і те, що Клименко фактично надав поліції та Татарову доступ до багатьох матеріалів роботи цього підрозділу, має вказувати на дуже серйозні підстави.
Тож, у підсумку – з публічних пояснень САП та НАБУ складається лише певна частина картини.
До Управління внутрішнього контролю (УВК) НАБУ надійшла службова записка викривача співробітника НАБУ. Після цього УВК під процесуальним керівництвом САП розпочало досудове розслідування за статтями 364 (“Зловживання владою або службовим становищем”) та 387 (“Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування”) Кримінального кодексу щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень працівниками НАБУ. До цього місця версії НАБУ та САП збігаються, а далі розходяться.
Банкова “хакнула” і НАБУ, і САП ?
Народ України, спостерігаючи за тим, що відбувається, заплутався у свідченнях тих, кому раніше довіряв більше, ніж іншим правоохоронцям. Звідси почали вибудовуватись власні конспірологічні теорії. Їх висновки зводяться до одного: Банкова “хакнула” і НАБУ, і САП. Не надто допомогло й заступництво лідерів суспільної думки з антикорупційної сфери, які відразу публічно стали на бік Олександра Клименка.
Усе ж конфліктуючі сторони вирішили відновити, бодай публічно, мирну співпрацю. На те, щоб глава САП Олександр Клименко й директор НАБУ Семен Кривонос уклали перемир’я та потисли один одному руки, знадобилось три дні після лихоманки обшуку.
Перед цим Кривонос заявив, що його першого заступника Гізо Углаву на час слідства відсторонено від виконання обов’язків, чим підтвердив усю серйозність ситуації.
Звісно, що збереження взаємодії інституцій антикорблоку необхідно у межах тисяч відкритих справ.
Але й на паузу цей публічний скандал просто так не поставиш.
Гіпотетичний “кріт” (звісно, це потребує доведення) був у керівництві НАБУ від дня його заснування.
ця справа може мати певну політичну ціну
І якщо Гізо Углава справді порушив закон, то за зухвалістю та масштабами наслідків це є справою рівня як глави Верховного суду Князєва, так і наших міжнародних партнерів, які були безпосередніми учасниками створення НАБУ.
Тому ця справа може мати певну політичну ціну. Найближчими місяцями має відбутися зовнішній аудит НАБУ (перший за дев’ять років існування цього органу). У зобов’язаннях України перед МВФ зазначено структурний маяк до кінця вересня 2024 року: “Як і передбачено законом, зовнішній аудит ефективності діяльності НАБУ за участю трьох незалежних експертів з міжнародним досвідом буде завершено, а його звіт оприлюднено”.
Відповідно до закону про НАБУ, якщо аудит дійде висновку про неефективність діяльності Бюро та неналежне виконання обов’язків директором, то це є підставою для його звільнення. І головна інтрига всієї цієї історії полягає в тому, що достатньо навіть однієї дрібної справи щодо одного з детективів, щоби позбавити посади директора НАБУ Семена Кривоноса.
Активісти “за” і “проти”
Відомо, що антикорупційні органи, зокрема НАБУ та САП, патронуються західними партнерами України. Взагалі-то їм потрібно, щоб НАБУ та САП працювали злагоджено та ефективно. Тому можна було б припустити, що антикорупційні активісти, яких підтримують західні посольства, ігноруватимуть публічний конфлікт між двома органами або акцентуватимуть увагу на його малозначності.
Однак ми побачили зовсім інше. Наприклад, Юрій Ніколов (“Наші гроші”), коментуючи обшук у детектива із “секретного” підрозділу НАБУ, наголошує: “Це той самий підрозділ, який уже давно перебуває у віданні першого заступника голови НАБУ Гізо Углави”.
Водночас, Віталій Шабунін (“Центр протидії корупції”) увагу акцентує на тому, що цього року в НАБУ було проведено масштабну реорганізацію.
“Якщо коротко, то зміною структури першому заступнику директора (Гізо Углаві) фактично надано повний контроль над детективами (також інформацією про розслідування). Причому зроблено це спеціально в обхід процесуального законодавства, щоб Углава не ніс жодної відповідальності за наслідки такого контролю. Включно з витоками інформації. Ця зміна структури, стверджує Шабунін, покликана такі зливи як спростити, так і захистити зловмисників”.
Неможливо розслідувати топ-корупцію, якщо керівництво над вами зливає інформацію фігурантам
Активіст Шабунін робить гучні політичні висновки. На його думку, розвиток цієї історії “свідчить про глибину ремонту”, якого, очевидно, потребує НАБУ.
“Найближчі тижні покажуть, чи можна обмежитися звільненням частини керівництва, чи необхідне переобрання директора. Те саме стосується й управління внутрішнього контролю. Ну і, очевидно, своє слово має сказати колектив Бюро. Неможливо розслідувати топ-корупцію, якщо керівництво над вами зливає інформацію фігурантам”, вважає Шабунін, ніби підказуючи детективам, що настав час “здавати” начальство.
Нові можливості для Банкової?
Ця історія безпосередньо торкається інтересів Офісу Президента.
Ухвала ВАКС від 16 травня дозволила САП провести обшук і у ексглави Броварської райдержадміністрації Київської області Георгія Біркадзе через його причетність до справи про розголошення детективом НАБУ даних досудового розслідування.
Як повідомлялось, обшуки у детектива НАБУ та у Біркадзе були проведені в рамках розслідування про витік інформації у резонансній кримінальній справі щодо “Великого будівництва”.
Про ту саму зв’язку Біркадзе Голік ОП говорять і антикорупційні активісти. Шабунін наголошує, що посадовці НАБУ “зливали інформацію щодо розслідування “Великого будівництва” на користь його куратора від ОП Голіка”.
Тому, додає Ніколов, розслідування постійно буксувало: “Ось не вдалося детективам отримати доказову базу навіть під час раптових обшуків. Тому що для фігурантів вони не раптові”.
Уже цілком зрозуміло, що ефективність НАБУ це не про кількість детективів, власну експертизу й навіть не про якісний закон. Це передусім про людей, принципи й довіру. Довіру в НАБУ сьогодні підірвано як на рівні організації процесу та структури, так і на рівні реакції керівництва на червоні сигнали соціуму. Чи зможе чинний директор НАБУ Кривонос повернути атмосферу довіри до інституції? Це питання не менш важливе, ніж кількість значущих реалізацій, які він устиг презентувати суспільству.
Тим більше, що досі ні за фактами зливів, ні за фактами поінформованості Углави внутрішнє службове розслідування в НАБУ не почалося. А якщо говорити про звільнення за статтею, то без службового розслідування воно просто неможливе.
Будь-яка криза (й ця теж) може або дати новий поштовх здоровому зростанню, або стати приводом для остаточного падіння.
Тому або антикорблок вийде очищеним на новий рівень, або через зливи ми поховаємо не лише справу Голика, сліди котрої ведуть безпосередньо на Банкову, а й увесь антикорупційний блок. Це дуже важливо, адже успішна робота цієї інституції є ключовою гарантією майбутнього вступу України до ЄС і виділення нашій країні грошей на повоєнне відновлення.
Однак, політик Борислав Береза, називає ці всі події імітацією.
На його думку, зараз ми бачимо не боротьбу за справедливість або намагання дійсно знайти того хто щось зливає, а спробу звинуватити опонента в тому, в чому винний сам.
“Правих тут немає, тут винні обидві структури САП і НАБУ, – вважає Борислав Береза, – а те, що деякі професійні антикорупціонери вирішили стати на бік однієї зі структур, то це тому, що та сторона більш вигідна для резонансу та й звучить краще”.
Тобто, за логікою пана Берези, У САП з’явився шанс показати, що вони ефективні й що це саме НАБУ завалюють справи.
План мав би бути надійним, як швейцарський годинник. Але в суспільства накопичилась велика кількість запитань, що свідчить про не достатню ефективність обох антикорупційних структур.
І в цій історії важливо як поведе себе Банкова, що обросла консультантами-фігурантами справ про топкорупцію навіть під час війни.
Вибір в ОП цікавий: або пустити розвиток ситуації на самотік, або розпочати кампанію проти САП і тим самим продемонструвати свою зацікавленість.
Однак, останнім часом ми спостерігаємо, що Банкова веде себе передбачувано.
Хоча, а раптом вона нарешті всіх здивує та проведе чесний, об’єктивний власний аудит, використавши цю історію для самоочищення?