“Те, чим так довго лякали путінські пропагандисти, нарешті сталося. Російську мову таки заборонили в Києві. А точніше, не лише в Києві, й не заборонили, а припинили викладання як російської мови, так і російською мовою. Зокрема й факультативно. Так буває, коли представники нацменшини починають використовувати свою мову як аргумент для вторгнення, вбивств і ґвалтувань”, написав у фейсбуку юрист Леонід Ємець 12 серпня.
Міністерство освіти та науки України вилучило з переліку рекомендованих програми з вивчення російської мови та літератури. Також змінили програми інших предметів.
“Це відповідь на виклики, які виникли у зв’язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, повідомили у відомстві. Запропоновані доповнення програм з історії мають на меті увиразнити наскрізні лінії з минулого, які дають змогу пояснити сучасні події. В оновлених програмах висувають погляд на Радянський Союз як на державу імперського зразка. Пропонують вивчення не тільки інструментів насильства, якого в ХХ столітті зазнавали українці, а й опору йому”.
Запровадили вивчення подій російсько-української війни, яка розпочалася 2014-го. А також розгляд геноцидних дій керівництва й російського війська щодо українців, опір проти агресії окупантів. До переліку термінів додали “русскій мір” і “рашизм”. Вислів “політика русифікації” замінили на “політику російщення”.
У навчальній програмі предмета “Захист України” посилили військово-патріотичну складову. Доповнили інформацією про нинішню російсько-українську війну та її героїв. Передбачили виклад досвіду ведення бойових дій. Внесли зміни в теми з вогневої підготовки, домедичної допомоги та цивільного захисту.
Рекомендували викладачам основ здоров’я приділяти більше уваги сигналам оповіщення населення, діям під час повітряної тривоги й обстрілів. Розбиратимуть протимінний захист і поводження з вибухонебезпечними й незнайомими предметами, надання домедичної допомоги та психологічної самодопомоги.
Зі шкільної програми зарубіжної літератури вилучили твори російських і білоруських авторів. Замість них додали Жана де Лафонтена, О. Генрі, Анну Ґавальду, Ульфа Старка, Джона Бойна, Еріка-Емманюеля Шмітта, Йозефа Рота, Роберта Бернса, Йоганна Вольфганга фон Ґете, Генріха Гейне, Адама Міцкевича.
Дозволили вивчати російськомовні твори письменників, життя яких були тісно пов’язані з Україною. За вибором учителя на уроках зарубіжної літератури діти зможуть читати Миколу Гоголя та Володимира Короленка, Михайла Булгакова.
16 серпня державний концерн “Укроборонпром” створив міжнародний інженерний центр “МІЦь” для ремонту озброєння та військової техніки закордонного виробництва. Фахівці підприємства пройшли навчання та сертифікацію. Готові лагодити й повертати у стрій усю техніку, отриману від міжнародних партнерів.
17 серпня почав роботу Фонд імені блаженного священномученика Климентія Шептицького. Його створили за спільною ініціативою урядів України та Польщі. У Варшаві виділили на потреби фонду майже 64 млн грн. Їх спрямували на психологічну підтримку та реабілітацію жінок, які перебували в російському полоні. Іще фонд узявся допомагати дітям, які втратили батьків під час війни.
18 серпня контррозвідка СБУ затримала ворожого агента, який наприкінці лютого 2022-го провів із Сумщини в Київську область 128 одиниць техніки окупантів. Завербований російськими спецслужбами житель Сумської області активно допомагав ворогам. Після відступу армії агресора збирав дані про місця розташування, кількість та озброєння української армії.
“Росіяни воюватимуть, доки не зазнають поразки. Українці боротимуться незалежно від того, в що вірить світ, незалежно від того, що ми робимо. Вони можуть перемогти. Якщо ми залишимося твердими та терплячими, озброїмо українців, війна може закінчитися правильно”,
Тімоті Снайдер, 52 роки, американський історик
600 російських онлайн-ресурсів протягом 114 липня заблокували українські фахівці. У Мінцифри пояснили, що це допомогло розхитати важливі сфери життя Російської Федерації, зробити її економіку слабшою та сповільнити спонсорування війни. Серед уражених ресурси пошти, пенсійного фонду, банків, платформи для відеоконференцій
Щоб регулярно читати всі матеріали журналу “Країна”, оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”