Атака Росії на Київ 28 серпня показала, що вона не хоче миру. І зневажає західні держави.
Країни ЄС розглядають інструменти, як брати гроші з заморожених російських активів на користь України.
США і країни Європи усвідомлюють, що немає перспектив завершення війни, а цілі Путіна незмінні. Дональд Трамп каже, що готовий вийти з переговорів, якщо нічого не досягне.
Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ.
“Удар Путіна по Києву ставить під загрозу мирні переговори”, The Telegraph, Велика Британія
“Жахливі” російські атаки на цивільні цілі, включаючи “Британську Раду” в Києві, загрожують зірвати мирні переговори, попередив посланець Трампа в Україні. Кіт Келлог опублікував заяву після того, як Росія завдала одного з найбільших ударів у війні, в результаті якого загинули щонайменше 23 людини, включаючи чотирьох дітей.
Через два тижні після саміту Трампа з Путіним на Алясці його слова свідчать, що адміністрація Трампа втрачає терпіння до російського президента.
“Росія здійснила другу за величиною повітряну атаку, застосувавши 600 дронів і 31 ракету. Цілі? Не солдати та зброя, а житлові райони Києва, цивільні поїзди, офіси ЄС і Великої Британії, будинки мирних жителів. Ці кричущі напади загрожують миру, якого прагне Трамп”, написав Келлог.
Союзники України заявили, що атаки показали, що Росія не готова припинити війну, і мирні переговори зайшли в глухий кут після зустрічі Трампа з Путіним.
Прес-секретарка Трампа заявила, що він незадоволений атакою. “Він не радий цій новині, але й не здивований. Це дві країни дуже довго воюють. Президент уважно стежить за розвитком подій”, сказала Каролайн Лівітт.
Велика Британія і ЄС звинуватили Кремль у навмисному обстрілі їх будівель. Британський прем’єр Кір Стармер звинуватив Путіна у “підриві миру”.
Трамп вважав, що під час зустрічі з Путіним стався прорив, і він досягнув домовленостей щодо гарантій безпеки для України та проклав шлях до зустрічі між українським і російським лідерами. Відтоді російські чиновники казали, що не погоджувалися на гарантії безпеки та зустріч.
Еммануель Макрон звинуватив Росію у “тероризмі та варварстві”
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що остання атака довела, що Росія “не зупиниться ні перед чим, щоб тероризувати Україну”. Інші західні лідери публікували повідомлення, що не вірять у готовність Путіна завершити війну.
Президент Франції Еммануель Макрон звинуватив Росію у “тероризмі та варварстві”.
Після атаки Зеленський закликав західних союзників запровадити нові санкції проти Росії.
“Усі терміни минули, десятки можливостей для дипломатії зруйновані”, сказав він, натякаючи на рішення Трампа не впроваджувати нових санкцій під час переговорів з Путіним.
Він також закликав Китай використати вплив на Путіна, щоб зупинити війну.
“Ми очікуємо реакції Китаю. Пекін не раз закликав до нерозширення війни та до припинення вогню. Однак цього не відбувається через Росію”, сказав він.
Виборці у США скептично ставляться до здатності Трампа бути посередником у досягненні миру
Зі свого боку, Кремль наполягає, що Росія залишається зацікавленою в мирних переговорах. Речник Кремля Дмитро Пєсков додав, що “мета полягає в досягненні наших цілей політичними та дипломатичними засобами”.
“Російська армія виконує завдання. Вона продовжує бити по об’єктах військової інфраструктури”, – додав він.
Виборці у США скептично ставляться до здатності Трампа бути посередником у досягненні миру. Опитування Gallup показало, що майже 80% песимістично налаштовані щодо шансів на мир.
“ЄС наближається до використання російських активів для відбудови України”, Politico, США
Єврокомісія розробляє схему переказу майже 200 млрд євро заморожених російських активів для відбудови України після закінчення війни.
Брюссель перевіряє готовність національних столиць до переведення активів у більш ризиковані інвестиції, які можуть принести більше прибутків Україні та посилити тиск на Росію, яка відмовляється припинити бойові дії.
Вони також розглядають цю схему як крок до потенційного вилучення активів та передачі їх Україні як покарання за відмову Росії виплатити післявоєнну компенсацію.
“Ми просуваємо роботу над замороженими російськими активами, щоб зробити внесок у оборону та відбудову України”, заявила фон дер Ляєн.
Цей варіант не передбачає негайної конфіскації активів, проти чого більшість країн ЄС виступають через фінансові та юридичні проблеми. Переговори досягнуть кульмінації 30 серпня, коли 27 глав МЗС ЄС обговорять цей варіант під час неформальної зустрічі в Копенгагені.
Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету
Під час обговорення міністри мають розглянути “варіанти використання доходів, що надходять від заморожених російських активів”.
Оскільки Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету на 8 млрд євро у 2026-му, ЄС шукає нові ідеї для продовження фінансування країни на тлі обмежених внутрішніх бюджетів і браку можливостей для випуску загальноєвропейського боргу.
Також Європа стикається з усе більшим тиском США щодо України і невдалими спробами Трампа досягти мирної угоди.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В України з’явилася дієва гарантія безпеки від агресії РФ: світoві ЗМІ
Країни Балтії та кілька інших давно наполягають, щоб ЄС конфіскувати ці активи. Латвієць, єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс, і глава зовнішньої політики ЄС, естонка Кая Каллас просувають цю ідею.
Але цей варіант зустрічає опір країн Західної Європи, зокрема Німеччини, Італії та Бельгії. Остання особливо вразлива до юридичних та фінансових ризиків, бо саме в ній знаходиться Euroclear – фінансова установа, яка володіє більшою частиною російських активів.
Як компроміс, країни G7 у 2024-му домовилися спрямувати в Україну 45 млрд євро прибутку, отриманого від інвестування активів, залишаючи базові активи недоторканими.
Частка ЄС у 18 млрд євро кредиту буде повністю виплачена до кінця року, що спонукає до закликів отримати додаткові доходи у стислі терміни.
Юристи Єврокомісії розглядають можливість передачі активів “спеціальній цільовій компанії”, яку підтримують ряд країн ЄС. Чиновники порівняли ідею нового фонду з Європейським механізмом стабільності для допомоги країнам єврозони, який був створений поза договорами Євросоюзу.
Нова структура дасть ЄС більший контроль для передачі активів Києву
Потенційний фонд для України також буде відкритий для країн G7, включаючи Велику Британію і Канаду, які виступають за конфіскацію активів, каже чиновник ЄС.
Загалом, нова структура дасть ЄС більший контроль для передачі активів Києву.
За чинними правилами, одна країна може фактично повернути заморожені активи Росії, наклавши вето на поновлення санкцій, яке виноситься на голосування кожні пів року. Проросійський і протрампівський Будапешт є найбільш ймовірним варіантом для такого курсу. Переведення коштів до нового органу, який потенційно не потребуватиме одностайності, усунуло б загрозу з боку Угорщини.
Переведення активів до нового фонду також дозволить розмістити їх у більш ризикованих інвестиціях, здатних генерувати вищу прибутковість для України.
Це було б зміною порівняно з чинними правилами, які зобов’язуують Euroclear інвестувати активи в Бельгійський центральний банк, що пропонує найнижчу безризикову норму прибутковості.
Скептики, зокрема гендиректор Euroclear Валері Урбен, стурбовані, що платникам податків ЄС доведеться нести основний тягар будь-яких збитків від ризикованіших операцій.
Щоб розділити юридичний та фінансовий тягар, Бельгія хоче, щоб інші країни ЄС взяли відповідальність за активи, за запропонованим Єврокомісією планом. Бельгійський уряд недавно тепло поставився до плану Єврокомісії.
“Невже Білий дім не зрозумів, що справді пропонує Путін?”, The Atlantic, США
Чиновники ЄС і США вважали, що мають реальну можливість покласти край війні в Україні. Посланець Трампа Стів Віткофф літав до Москви на зустріч із Путіним, вважаючи, що прорив можливий. Трамп вітав Путіна, розстеливши червону доріжку. Президент Зеленський поспішав у Вашингтон з лідерами Європи. Трамп “вийшов з глухого кута” з Путіним, заявив у Білому домі генсек НАТО Марк Рютте: “Якщо добре зіграємо в цю гру, зможемо покласти край війні”.
Але після такого шквалу дипломатії Росія майже не відступила від давніх позицій по Україні. Путін не погодився на зустріч з Зеленським, обіцяну Трампом. Бойові дії не наближаються до кінця. Росія завдала удару по Києву шквалом ракет і дронів.
“Наразі панує переважно плутанина”, сказав європейський посадовець.
Путін не погодився на зустріч з Зеленським
Частково плутанина пов’язана через зустріч Віткоффа з Путіним 6 серпня. За словами американських і європейських чиновників, Путін сказав Віткоффу, що Росія вимагатиме “де-юре” визнання російського контролю над двома територіями, які зараз є в межах міжнародно визнаних кордонів України – Криму та Донбасу, який вона повністю не захопила.
Путін сказав Віткоффу, що натомість Росія готова відмовитися від претензій на дві території на півдні України – Запорізької та Херсонської областей, які Росія частково окупувала в лютому 2022-го.
Віткофф заявив, що Трамп і його команда з нацбезпеки продовжують взаємодіяти з російськими та українськими чиновниками, але “подальше публічне обговорення цих питань не відповідає національним інтересам”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Є п’ять варіантів, як може закінчитись війна: світoві ЗМІ їх oзвучили
Відсутність деталей дискусій Путіна і Віткоффа змусила багатьох чиновників, які сподівалися на прорив, побачити реальність: вимоги Путіна мало змінилися з початку війни.
Під час кампанії Трамп обіцяв вирішити війну в Україні за добу. З плином місяців його адміністрація розуміє, що територіальні претензії Росії, які на думку Путіна, сягають століть, не можна вирішити за ніч. Але Трамп вважає мирну угоду центральною частиною своєї президентської спадщини і квитком до Нобелівської премії миру. Зусилля з пошуку місць для саміту Путіна і Зеленського все ще тривають, хоча багато хто вважає, що шанси на їх зустріч без Трампа – малі.
Останніми днями Трамп приватно обурювався, що його спроби дипломатії ні до чого не призвели
Останніми днями Трамп приватно обурювався, що його спроби дипломатії ні до чого не призвели. Це роздратування посилили “яструби” серед республіканців, зокрема сенатор Ліндсі Грем. Він закликав президента знову погрожувати Росії санкціями, якщо не сяде за стіл переговорів. Форма можливої мирної угоди, якщо і коли її укладуть, досі неясна. США не зобов’язалися давати тверді гарантії безпеки Україні, але Трамп розглядає можливість подальшого обміну розвідданими з українцями і продавати ППО.
“Він просто хоче, щоб це закінчилося. Майже без значення, як саме”, – каже посадовець його адміністрації.
У понеділок Трамп визнав, що не знає, чи завершить конфлікт, і припустив, що, може, буде готовий вийти з нього, якщо він затягнеться.