Наступного тижня китайський лідер Сі Цзіньпін планує відвідати Москву, повідомляє інформагентство Reuters.

За даними Wall Street Journal, після Москви Сі Цзіньпін може відвідати ще кілька країн Європи і провести онлайн розмову з президентом Зеленським, присвячену 30-річчю відносин України та Китаю. Це може бути перша така розмова за рік повномасштабної війни.

У Пекіні цю інформацію поки що не підтвердили, проте російський керівник Володимир Путін ще у грудні заявив, що очікує на китайського лідера в Москві з державним візитом навесні 2023 року. Цей візит начебто “продемонструє всьому світу міцні російсько-китайські зв’язки” та “стане головною політичною подією року у двосторонніх відносинах”.

Вже кілька тижнів в провідних світових ЗМІ триває обговорення ймовірних поставок китайської зброї Росії та китайської пропозиції щодо розв’язання війни, тож світ пильно стежитиме за заявами китайського лідера.

Яких рішень можна чекати від Китаю щодо участі у війні на боці Росії та щодо України?

Якщо візит Сі Цзіньпіна відбудеться, він буде першим візитом китайського лідера до Росії за час повномасштабної війни.

Напередодні вторгнення зустріч Сі Цзіньпіна та Путіна 4 лютого 2022 року народила купу спекуляцій та домислів, причому абсолютно полярних, які обговорюють досі.

Дехто переконаний, що російський керівник тоді заздалегідь попередив колегу про напад на Україну, дехто стверджує, що цього не було, і тому в китайського лідера є причини для критики господаря Кремля.

Втім, вже перша зустріч під час повномасштабної війни, яка відбулася 15 вересня 2022 року під час саміту Шанхайської організації співробітництва в Самарканді, продемонструвала відсутність будь-якої публічної критики дій Путіна. Сі Цзіньпін заявив, що Китай готовий “разом із Росією взяти на себе роль великих держав і відігравати керівну роль, щоб привнести стабільність та позитивну енергію у світ”.

30 грудня 2022 року Путін та Сі Цзіньпін провели розмову по відеозв’язку. Путін просив про поглиблення співпраці армій Росії та Китаю, Сі Цзіньпін казав про готовність до глобальної співпраці.

Попри наявне в України та Китаю з 2011 року “стратегічне партнерство”, за весь цей час жодних контактів Сі Цзіньпіна з Володимиром Зеленським не було, лише комунікація керівників МЗС Ван Ї та Дмитра Кулеби.

Думки в експертній спільноті щодо значення візиту, який може відбутися зараз, відрізняються.

На думку китаєзнавця, запрошеного співробітника тайванського Інституту досліджень національної оборони та безпеки Юрія Пойти, Сі Цзіньпін показово ігноруватиме критику щодо зустрічі з Путіним.

“Цей візит буде важливим, тому що геополітично цей час складний як для Росії, так і для Китаю. Попри токсичний характер контактів з Путіним, бачимо, що китайський лідер цього не боїться. Раніше було дистанціювання від Росії і війни, і зараз його стає все менше. Приїзд до Росії демонструє, що Китай нечутливий до погіршення іміджу в державах, які не підтримують війну”, – вважає він.

Серед тем, які зачіпають Україну, Юрій Пойта припускає обговорення логістичних центрів з ремонту військової техніки Росії в Китаї, надання інших типів військово-технічної допомоги, але публічної інформації за підсумками цих перемовин може й не бути.

Натомість головна консультантка Національного інституту стратегічних досліджень Аліна Гриценко вважає, що візит, якщо і відбудеться, буде церемоніальним без якихось гучних рішень, хоча певні домовленості в сфері оборони та ВТС можливі.

“Китаю важливо продемонструвати Росії те, що вони залишаються партнерами, що вони не по один бік барикад, але мають дружні відносини”, – вважає вона.

На її думку, візит, перш за все, потрібний росіянам – для використання в пропагандистських цілях.

“Росіяни будуть просувати його на внутрішню аудиторію і казати: подивіться, Сі Цзіньпін приїхав, в нас, мовляв, не тільки Іран та КНДР друзі, але є могутній Китай. Варто сприймати це як пропаганду, роботу на внутрішню аудиторію”, – відзначає вона.

На думку Юрія Пойти, Україні в будь-якому випадку якихось позитивних новин, закликів до Росії припинити війну очікувати не варто.

Ще 24 лютого МЗС Китаю оприлюднило “китайську позицію щодо врегулювання української кризи”, серед 12 пунктів якої є як вигідні Україні (продовження зернового коридору, запобігання використання ядерної зброї), так і ті, які є для України неприйнятними.

Наприклад, “запобігання менталітету Холодної війни” шляхом нерозширення військових блоків, що означає заборону на вступ до НАТО для України. Деякі ж пункти хоч і передбачають повагу до цілісності та суверенітету, не містять закликів щодо виводу російських військ з України чи хоча б із Запорізької АЕС.

“Глобальною метою Китаю лишається підрив позицій Заходу, витіснення США з азійського та європейського регіону, для цього лунають заклики щодо стратегічної автономії Європи від США. І Китай зацікавлений у перемозі Росії в Україні, бо це сприятиме поширенню в країнах ЄС дискурсу, що американці кинули Україну, значить вони ненадійні партнери і для ЄС”, – пояснює Юрій Пойта.

На його думку, інтереси Китаю та Росії щодо підриву позицій США і правил світопорядку збігаються, при чому брудну роботу робить саме Росія.

“Територіальна цілісність країн не має викликати сумнівів, каже Китай, але це китайський партнер Росія захоплює території, називає їх історичними, змушує інші країни приймати статус-кво, вона підриває принцип непорушності кордонів і змушує інші країни толерувати воєнні злочини”.

Але ключове питання цієї зустрічі, яке турбує і Україну, і її західних партнерів – чи надасть Китай Росії зброю.

Інформація про те, що Китай розглядає поставки Росії летальних озброєнь, з’явилася у ЗМІ у лютому.

25 лютого Джо Байден заявив ABC, що США готові відповісти Китаю на можливу поставку озброєнь.

“Я не чекаю… великої ініціативи з боку Китаю щодо надання зброї Росії”, – відзначив він.

Наприкінці лютого директор ЦРУ Вільям Бернс заявив в інтерв’ю CBS, що у світі немає жодного лідера, який би так уважно спостерігав за війною, як Сі Цзіньпін. Проте в Пекіні ще не ухвалили рішення про поставку озброєнь.

“Ми впевнені, що китайське керівництво розглядає можливість надання (Росії. – Ред.) летальної зброї. Ми не бачимо, що остаточне рішення вже ухвалене, і не бачимо доказів фактичних постачань летального озброєння”.

Аліна Гриценко відзначає, що не бачить причин, чому Китай захоче постачати Росії озброєння після 13 місяців війни.

“Китай ніяких бонусів від цього не отримає, лише санкції. Якщо Китай весь рік не постачав Росії озброєння, то навіщо їм це зараз робити? Це вже не виправить ситуацію для Росії”, – каже вона.

На її думку, Китаю все одно, чи залишиться Крим під контролем Росії після війни, чи повернеться під юрисдикцію України, важливо лише збереження антизахідного режиму. Якщо ціною збереження антизахідного режиму в Росії буде втрата Путіним влади або завойованих Росією територій, то для Пекіну це буде прийнятно.

“Китай врешті визнає українські кордони, не визнає анексію Криму. Китай влаштує ситуація, за якої російський режим буде функціонувати, але без Путіна, просто важливо, щоб це був антизахідний режим”, – пояснює експертка НІСД.

Натомість Юрій Пойта вважає, що ризик передачі Росії озброєнь з боку Китаю зараз збільшується, китайські озброєння чи компоненти можуть надіслати до Росії через треті країни, їх можуть постачати приватні компанії поза державним контролем.

До того ж США вже давно накладають санкції на китайські компанії, які співпрацюють з Росією, і ця практика продовжується.

У червні 2022 року міністерство торгівлі США внесло до “чорного списку” 25 китайських компаній, зокрема, Beijing Highlander Digital Technology Co, яка придбала американські товари, необхідні для військових додатків. Система спостереження, яку від неї отримали російські військові, дозволяє слідкувати за пересуванням водолазів, субмарин та воєнних кораблів.

У січні 2023 року мінфін США наклав санкції на компанію Spacety China, яку звинуватили в наданні супутникових знімків ПВК “Вагнер”.

У березні 2023 року мінфін США наклав санкції на 5 китайських компаній, які постачали компоненти для іранських “шахедів”, які використовують проти України, і ще 17 гонконзьких компаній, які організували схеми тіньового бізнесу для іранських компаній.

Про бажання організувати перемовини з Сі Цзіньпіном Володимир Зеленський заявив під час великої пресконференції 24 лютого.

При чому його розмова з китайською журналісткою вийшла доволі жорсткою.

13 березня видання Wall Street Journal з посиланням на джерела повідомило, що Сі Цзіньпін начебто готовий провести телефонну розмову з Володимиром Зеленським, ймовірно вже після візиту до Москви.

У Білому домі виданню повідомили, що США закликають Сі Цзіньпіна прямо від Зеленського почути українську точку зору.

“Я не думаю, що онлайн-бесіда з президентом Зеленським до чогось приведе, але якщо хоч якась комунікація з Китаєм відбувається, то це вже добре”, – каже Аліна Гриценко.

На її думку, не лише Китай, але й деякі інші держави Глобального Півдня вважають Україну другорядною та залежною державою, і треба намагатися змінити цю точку зору.

“Вони вважають, що наше політичне керівництво позбавлене політичної волі і ми не можемо мати власну зовнішню політику. Саме тому важливо комунікувати, важливо довести свою точку зору, що ми є незалежною державою, ми є ідеологічними союзниками Заходу і належимо до нього, відчуваємо свою приналежність до ЄС і НАТО. І з нашої точки зору спротив Росії логічний. Не треба відштовхувати Китай остаточно”, – відзначає експертка.

Юрій Пойта відзначає, що ключова проблема для результативності перемовин з китайською владою – це бачення Китаєм ролі малих країн у світі.

“Китайська влада вважає, що Україна не має бути місцем для протистояння, але має бути містком для співробітництва. Що таке місток? це позбавлення суб’єктності. Це буферна зона, зона впливу. Китай – країна, яка поважає зони впливу, сама намагається їх встановити, а суб’єктність малих країн вони не поважають взагалі”, – пояснює він.

Фундаментальне питання лишається відкритим – якщо Китай сприймає Україну залежною та підконтрольною США державою, не готовий дослухатися до української позиції, якою має бути політика України?

На думку Аліни Гриценко, Китай дійсно не готовий до справжнього нейтралітету у війні, який хотіли б бачити у Києві.

“Справжнього нейтралітету Китай дотримуватися не буде, бо Росія йому потрібна як молодший партнер, як бензоколонка, ресурсна база, держава, куди можна завести бізнес, бо є вакуум після виходу західних компаній”, – вважає вона.

Попри відсутність справжнього нейтралітету і те, що Китай є ідеологічним противником західних партнерів України, краще підтримувати комунікацію з Пекіном, ніж давати можливість ще більшому зближенню Пекіну та Москви, вважає дослідниця.

“Нам треба визначити: чим Китай нам є корисним, де є червоні лінії, які ми не можемо переступати щодо Китаю. Так там є проблеми з правами людини, цензурою, і нам не обов’язково погоджуватися з китайською політикою щодо уйгурів чи Гонконгу, але достатньо дотримуватися “політики одного Китаю”, не залучатися до підтримки Тайваню, щоб Китай не почав підтримувати більше Росію щодо Криму”.

До того ж Китай у своїй пропозиції щодо розв’язання “кризи” висловив готовність брати участь у повоєнній відбудові України, а в березні 2023 року надав 200 тисяч євро на ядерну безпеку України через МАГАТЕ.

“Нам важливо зрозуміти, чим Китай може бути корисним з огляду на те, що Пекін висловив готовність надавати інвестиції і допомогу в повоєнній відбудові. Після закінчення війни побачимо, в яких сферах можна Китай залучити – нам треба розуміти, що ми маємо союзників, це західні держави, але ми не маємо повністю йти у фарватері Заходу, треба думати і про відносини зі Сходом”, – вважає експертка.

Натомість Юрій Пойта вважає, що участь Китаю у будь-яких проєктах з повоєнної відбудови України викличе негативну реакцію США, які виділенням мільярдів доларів на озброєння і інші види допомоги Україні, інвестували в збереження української незалежності та власне збереження української нації від загрози приниження та асиміляції.

“Це буде викликом принаймні для частини держав Європи і США. Я вважаю, що вони просто не будуть виділяти грошей на відновлення України, якщо Китай буде в цьому брати участь”.

На думку експерта, китайський інтерес щодо України полягає лише у використанні сільськогосподарських можливостей, родовищ корисних копалин та транзитних маршрутах до Європи, і точно не у створенні високотехнологічних підприємств.

Юрій Пойта відзначає, що Китай би волів бачити Україну державою на кшталт Білорусі, адже з Лукашенком в Пекіна чудові відносини.

“Китаю було б дуже зручно, якби Україна програла у війні, стала чимось на кшталт Білорусі. Вони б просто сказали багатостраждальному українському народові, що західні сили і провокаційна західна політика привела Україну до цих руїн, це все зробили американці, але ми готові вам простягнути руку допомоги і привести вашу країну до процвітання”.

Візит Сі Цзіньпіна до Москви може відбуватись в умовах, коли Китай збільшує ставки і риторика щодо США загострилася.

“Україні потрібно проводити чітку політику щодо Китаю – якщо нас щось не влаштовує, треба про це чітко казати. Якщо демонструється слабкість, Китай йде далі, за методом “нарізання салямі”. Китай бачить, що Україна боїться навіть заявити про те, що у Пекіні допомагають росіянам. Можливо, українська стратегія щодо Китаю виправдана в умовах війни, але я б хотів чіткішої стратегії після року бойових дій, щоб на чорне казали чорне”, – відзначає Юрій Пойта.

За матеріалами BBC news Україна