27 грудня 2023 року уряд України ухвалив, розроблену Міністерством фінансів, “Національну стратегію доходів” до 2030 року.
План перетворень фіскальної системи був ініційований Мінфіном у кінці березня 2023 року як частина умов Меморандуму з МВФ щодо нової програми розширеного фінансування для країни. Ця чотирирічна програма передбачає фінансування на суму близько $15,6 мільярдів.
У 2024 році МВФ надасть Україні фінансову допомогу у розмірі $3,6 мільярдів. В цілому, український бюджет на 50% залежить від зовнішньої фінансової підтримки.
Державний бюджет України на 2024 рік прогнозує доходи у розмірі 1,8 трильйонів гривень і видатки у 3,4 трильйони гривень.
На потреби оборони буде спрямовано більшість доходів – 1,7 трильйонів гривень. Виділено також кошти на оборонно-промисловий комплекс, включаючи 43 мільярди гривень на виробництво безпілотних літальних апаратів та виробництво боєприпасів і зброї.
“Ми плануємо впровадити систему адміністрування, яка застосовується в Євросоюзі. Наша мета – не лише запобігання втратам у бюджеті, а й забезпечення фінансування армії”, – зазначив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев 3 січня на пресконференції в Центрі економічної стратегії (ЦЕС).
В рамках “Національної стратегії доходів” передбачена гармонізація вітчизняного законодавства з європейськими нормами та скорочення тіньового сектора економіки. За оцінками МВФ, наразі тіньовий сектор становить близько 30% економіки.
Зміни в спрощеній системі оподаткування (ССО) є ключовим елементом “Національної стратегії доходів”. ССО наразі використовується приблизно 1,7 мільйона платниками податків, з яких більшість представляють роздрібну та оптову торгівлю, а також ФОПи, зайняті в ремонті автомобілів.
Основні напрямки реформи ССО включають зростання ставки податку до 18% для юридичних осіб протягом трьох років, перехід ФОПів 2 та 3 груп до єдиної групи зі ставками від 3% до 17% від доходу, залежно від виду діяльності, та перегляд переліку дозволених видів діяльності для 1 групи ССО.
Для фермерських господарств, що залишаються у четвертій групі ССО, планується розширення бази оподаткування. Всі учасники ССО зобов’язані вести облік товарів та користуватися РРО.
За словами представників “Ради міст Захисти ФОП”, стратегія спрямована на збільшення контролю за мікробізнесом. Водночас основні втрати доходів бюджету відбуваються через великий бізнес, який також використовує ССО.
Податкова реформа для IT-сектору також залишається актуальною темою. Міністр фінансів Сергій Марченко запевнив, що програма для IT-галузі не буде скорочена. Резиденти “Дія.City” з податком на прибуток у 18% матимуть ліміт доходу у 40 млн грн на рік, а з 2024 року витрати резидентів, що сплачують єдиний податок, обмежуватимуться 50%, а з 2025 року – 20%.
Національна стратегія доходів також передбачає зміни у моделі оподаткування доходів фізичних осіб, включаючи прогресивну шкалу оподаткування для високих доходів і перегляд пільг з ПДФО. Окрім того, планується впровадження заходів щодо безпеки використання даних та доступу до інформації про обіг коштів на банківських рахунках платників податків.
За словами Марченка, до впровадження заходів щодо спрощеної системи та податку на доходи фізичних осіб не буде поки не забезпечена безпека і деперсоніфікація даних.
Колишній заступник міністра економіки Ігор Дядюра висловив стурбованість щодо знищення банківської таємниці, наголошуючи на необхідності конституційного підходу до цього питання. Штраф за неподання декларації про доходи залишається низьким, тому кількість поданих декларацій мала.
Заступниця міністра фінансів Світлана Воробей зазначила, що надання банкам статусу податкових агентів може стати одним із рішень. Водночас вона наголосила, що в Європі не існує банківської таємниці, але питання захисту даних залишається важливим.
Національна стратегія доходів передбачає створення ІТ-платформи для адміністрування податків, яка має бути впроваджена до кінця 2024 року. Стратегія також включає реформування системи управління податковими ризиками, яке повинно забезпечити більш ефективний контроль над платниками податків.
Задекларована мета стратегії – зростання ВВП на 27% протягом шести років її реалізації.