Конфлікт між владою та бізнесом в Україні загострився, особливо після затримання відомого інвестбанкіра, що викликало дискусії про цілеспрямоване придушення незгодних бізнесменів. В центрі уваги опинилася діяльність Служби безпеки України, зокрема, у справі проти Євгена Черняка, власника алкогольного холдингу Global Spirits, обвинуваченого у співпраці з росією. Президент Зеленський та його Офіс намагаються заспокоїти бізнес-спільноту, запроваджуючи ініціативи на підтримку підприємців, незважаючи на критику дій правоохоронних органів.

Global Spirits, компанія з виробництва алкогольної продукції, після початку війни в Україні заявила про припинення діяльності в росії та Білорусі, перенісши виробництво до Львова. Однак, СБУ звинувачує Черняка в продовженні бізнесу в росії, що може бути кваліфіковано як сприяння агресору.

У справі фігурують звинувачення проти Черняка та кількох епізодів, які ілюструють складність кейсу. Початкове розслідування було спровоковано заявами про нелояльність одного з керівників Global Spirits, що в подальшому призвело до більш широкого аналізу діяльності компанії.

Історія з російськими активами холдингу та їхнім нібито виходом з-під контролю Черняка залишає багато питань. За версією СБУ, компанії продовжували сплачувати податки в росії, в той час як Черняк стверджує, що відкликав ліцензії та не має відношення до діяльності в рф після початку війни.

Ця ситуація викликає дискусії щодо ефективності та прозорості дій українських правоохоронних органів, а також підкреслює складність відносин між державою та великим бізнесом в умовах війни.

У рамках триваючого розслідування діяльності Євгена Черняка, власника алкогольного холдингу Global Spirits, Службою безпеки України було виявлено нові епізоди, що вказують на можливу нелегальну діяльність з використанням складних схем. До основних моментів відносяться:

Епізод “Азербайджанський”: підозри щодо поставок коньячного дистиляту з України до росії через Азербайджан. За версією слідства, вантаж, що спочатку був відправлений в Азербайджан, потім мав бути змішаний з місцевим дистилятом для відповідності стандартам якості, а вже після цього – експортований до росії. Черняк, зі свого боку, заперечує будь-які плани щодо подальшого експорту до рф, стверджуючи, що його бізнес строго дотримувався законодавчих вимог щодо торгівлі.

Епізод “Грузинський”: звинувачення у закупівлі російських комплектуючих для виробництва алкоголю на заводі в Грузії. Слідство наводить дані про закупівлі пляшок, етикеток та інших компонентів через підконтрольну російську компанію, що може свідчити про економічну співпрацю з країною-агресором. Черняк відкидає ці звинувачення, зазначаючи, що всі взаємовідносини з заводом у Грузії були офіційними та законними.

Неформальні перемовини: паралельно з офіційним розслідуванням відбуваються неформальні спроби вирішення конфлікту, включно з натяками на можливість “викупу” звинувачень через значні фінансові внески або визнання вини з боку Черняка. Обидві сторони висловлюють різні версії щодо цих пропозицій, що вказує на складність правової боротьби та можливі корупційні ризики.

Ці епізоди додають комплексності до вже складної справи, підкреслюючи важливість прозорості та законності дій українських правоохоронних органів. Водночас, спроби неформального вирішення питань нагадують про виклики, з якими стикається Україна на шляху до подолання корупції та забезпечення верховенства права.