Трамп і Путін: новий етап у переговорах щодо України чи чергова пауза перед ескалацією?

Трамп і Путін: новий етап у переговорах щодо України чи чергова пауза перед ескалацією?

Сьогодні, 19 травня, президент США Дональд Трамп оголосив про завершення двогодинної розмови з президентом Росії Володимиром Путіним, назвавши її “дуже успішною”. У заяві, опублікованій одразу після дзвінка, Трамп наголосив, що Росія та Україна “негайно розпочнуть переговори про припинення вогню та завершення війни”. Ця заява пролунала на тлі нещодавньої зустрічі віцепрезидента США Джей Ді Венса із Володимиром Зеленським у Ватикані, а також анонсу Урсули фон дер Ляєн про “вирішальний тиждень” для України. Чи є це реальним проривом, чи черговою спробою затягнути час, як це було після попередніх ініціатив, наприклад, великоднього перемир’я?

Що сказав Трамп: ключові моменти

Трамп підкреслив позитивний “тон і дух” розмови, заявивши, що Путін готовий до переговорів. За його словами, Росія та Україна мають самі визначити умови, адже “вони знають деталі, про які ніхто інший не знає”. Він також акцентував на економічних вигодах: Росія, на думку Трампа, отримає “величезну кількість робочих місць і багатства”, а Україна – можливість відновлення через торгівлю.

Цікаво, що Трамп одразу поінформував європейських лідерів – Урсулу фон дер Ляєн, Еммануеля Макрона, Джорджіа Мелоні, Фрідріха Мерца, Александра Стубба – а також Зеленського. Це виглядає як спроба залучити Європу до процесу, хоча раніше європейські дипломати скаржилися на виключення з переговорів (The Guardian, 12 травня 2025). Ватикан, за словами Трампа, готовий стати майданчиком для діалогу – пропозиція, яку раніше озвучував держсекретар США Марко Рубіо.

Реакція сторін: оптимізм чи скепсис?

Російські ЗМІ, зокрема пропагандистські, повідомили, що Путін назвав розмову “корисною та змістовною”, але наголосив на необхідності “досягнення відповідних домовленостей” перед перемир’ям (пости на X). Це відповідає попередній позиції Кремля: переговори про причини війни мають передувати припиненню вогню (The Guardian, 12 травня 2025). Росія продовжує наполягати на своїх умовах – заборона на вступ України до НАТО, визнання анексії чотирьох регіонів і зняття санкцій.

Зеленський, зі свого боку, після зустрічі з Венсом у Ватикані заявив про готовність до “реальної дипломатії”, але лише за умови “повного та безумовного припинення вогню”. Це відображає незмінну позицію Києва: спочатку перемир’я, потім територіальні дискусії. Україна вже погоджувалася на 30-денне перемир’я, запропоноване США, але Росія тоді посилила атаки, зокрема в Кривому Розі та Сумах, де загинули десятки людей (NPR, 24 квітня 2025).

Європейські лідери, ймовірно, сприйняли заяву Трампа з обережним оптимізмом. Фон дер Ляєн, яка напередодні підкреслила важливість тиску на Росію, може бачити в цьому шанс для дипломатичного прориву. Проте європейські дипломати вже висловлювали занепокоєння, що ініціативи Трампа часто ігнорують інтереси України, особливо щодо Криму (Axios, 23 квітня 2025).

Геополітичний контекст: тиск і торгівля

Заява Трампа про “широкомасштабну торгівлю” між США та Росією після війни викликає запитання. Раніше він погрожував санкціями, якщо Путін зволікатиме, зокрема 50%-ми тарифами на нафту (BBC, 30 березня 2025). Тепер акцент змістився на економічні вигоди, що може свідчити про спробу “задобрити” Росію. Це різко контрастує з позицією Європи, яка наполягає на санкціях, доки Росія не погодиться на безумовне перемир’я (The Guardian, 12 травня 2025).

Водночас для України торгівля, про яку говорить Трамп, – це шанс на відбудову. Збитки від війни перевищують $150 млрд (дані Київської школи економіки), і без західної підтримки відновлення неможливе. Проте економічна залежність від США може змусити Зеленського піти на поступки, наприклад, у питанні Криму, що він досі відкидав (CNN, 23 квітня 2025).

Виклики та ризики для України

Для України ця заява – це і можливість, і ризик. З одного боку, переговори можуть призвести до припинення вогню, що критично важливо на тлі виснаження ресурсів і літнього наступу Росії на Слов’янськ. З іншого – попередні ініціативи Трампа, як-от визнання анексії Криму чи заборона на НАТО, суперечать позиції Києва (Reuters, 18 травня 2025). Якщо переговори вестимуться без участі України, як це було в Стамбулі, де Росія надіслала “делегацію без повноважень” (TIME, 18 травня 2025), Зеленський ризикує опинитися перед фактом невигідного миру.

Крім того, економічні обіцянки Трампа можуть бути пасткою. Росія, яка контролює 20% території України, навряд чи погодиться на умови, що не закріплюють її “здобутки”. Аналітики Chatham House ще в січні 2025 попереджали, що швидке перемир’я без гарантій безпеки для України – це лише пауза перед новою війною.

Що далі?

Негайний початок переговорів, про який говорить Трамп, виглядає амбітно, але реальність залежить від готовності Путіна. Поки що Росія демонструє двояку позицію: Путін називає розмову “відвертою” і висловлює підтримку припиненню вогню (пости на X), але його вимоги залишаються незмінними. Україні потрібно наполягати на безумовному перемир’ї та залученні Європи до процесу, щоб уникнути сценарію, де Трамп і Путін домовляться за її спиною.

Цей тиждень, як і передбачала фон дер Ляєн, дійсно може стати вирішальним. Але без чітких гарантій для України – зокрема від НАТО чи США – будь-яке перемир’я ризикує стати тимчасовим. Як показує історія, від Мінських угод до великоднього “перемир’я” 2025 року, Росія використовує паузи для перегрупування. Україні потрібна не лише торгівля, а й безпека, щоб цей “дух розмови” не обернувся новим кровопролиттям.