У разі свого повернення до Білого дому Дональд Трамп планує швидко зупинити війну в Україні, переклавши основну відповідальність за мирний процес на країни Європейського Союзу, пише Financial Times. Цей підхід передбачає створення автономних та демілітаризованих зон уздовж українсько-російського кордону, водночас виключаючи можливість вступу України до НАТО.
Пропонований формат врегулювання конфлікту
Ідея Трампа полягає в тому, щоб обидві сторони створили буферні зони, що знизило б напруженість уздовж кордону. Європейські країни, на думку Трампа, мають узяти на себе роль гарантів, забезпечуючи мирний процес і спостереження за дотриманням домовленостей. Сполучені Штати та НАТО при цьому обмежили б свою участь до мінімуму, що фактично змусило б Європу взяти на себе ключову роль у питанні стабілізації ситуації.
Чому такий план може знайти підтримку в Європі?
Європейські країни останнім часом значно збільшили підтримку України, однак відчувають тиск через тривалу війну та її економічні наслідки. Німеччина, Франція, Польща та інші країни ЄС розглядають стабільність в Україні як ключ до безпеки Європи. Однак перекладення більшої частини відповідальності на ЄС вимагатиме від цих країн ще більшого військового та фінансового залучення, що може викликати політичні та соціальні напруги.
Що це означає для України?
Для України такий сценарій може означати затяжне заморожування конфлікту, оскільки відсутність гарантій членства в НАТО послаблює її безпекові позиції. Україна ризикує опинитися в зоні впливу між ЄС та Росією, з обмеженими можливостями для повного контролю над власною територією.
З точки зору геополітики, ця ініціатива Трампа виглядає як прагнення США послабити свою пряму участь у європейських конфліктах, зосередившись на інших глобальних викликах. Це може призвести до суттєвого зниження військової допомоги Україні з боку Сполучених Штатів, що значно змінить баланс сил на користь Росії.
Реакція НАТО та ЄС
У той час як НАТО продовжує офіційно підтримувати Україну, посилення європейської відповідальності за конфлікт може розглядатися як спосіб “відкупитися” від більш активної участі в регіоні. Європейські лідери вже зараз проявляють ознаки розбіжностей у поглядах на тривалість і масштаби підтримки Києва, що може створити додаткові виклики для єдності блоку в питанні українського конфлікту.