Після чергового ракетного удару Росії по цивільній інфраструктурі Києва, який забрав життя мирних жителів і залишив без даху над головою десятки родин, з’явилася довгоочікувана реакція… з Вашингтону. Власне, не зовсім із Білого дому, але з місця, яке теж має вивіску — від посла США при НАТО. І вона виявилася настільки потужною, що Кремль, ймовірно, здригнувся від сорому.

«Трамп розчарований ударами. Ми закликаємо обидві сторони до стриманості», — наголосив американський дипломат.

Що ж, світ почутий. Жителі Києва, сховавшись у підземках і ванних кімнатах, однозначно відчули підтримку. Адже головне не те, що по твоїй столиці щодня б’ють балістикою — головне, щоб обидві сторони не нервували і не поглиблювали конфлікт.

Цей новий дипломатичний стиль — «і вашим, і нашим» — виглядає особливо вражаюче, якщо згадати, що одна зі «сторін» — демократична країна, яка борониться на власній землі, а інша — імперія, що щодня доводить, наскільки цинічно можна порушувати міжнародне право.

Але йдемо далі. Реакція Трампа — розчарування. Не гнів, не обурення, не чітка оцінка агресії. Саме розчарування. Можливо, він очікував феєрверків на честь чергового «історичного жесту» Путіна? Чи, може, зливу українських ракет у відповідь, аби потім знову виголосити: «Усі винні»?

Загалом, фраза «закликаємо обидві сторони до стриманості» вже стала універсальним анекдотом світової дипломатії. Здається, її можна сміливо друкувати на бейджах, протоколах засідань і навіть на фільтрах для кави в штаб-квартирі НАТО.

Україна ж, у відповідь на такі заяви, щоразу стримано відкопує чергову дитину з-під завалів і дякує за «чіткий сигнал підтримки». Ще кілька таких заяв — і в Києві відкриють пам’ятник «занепокоєнню». Його обличчя буде сумішшю офіційної міни Трампа та словосполучення «закликаємо обидві сторони».

А поки ракети летять далі, Європа рахуватиме гроші, а Америка — виборців. Бо війна війною…