24 лютого 2022 року, рівно три роки тому, Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, розв’язавши найбільший військовий конфлікт у Європі з часів Другої світової війни. Цей день став переломним не лише для України, а й для світу. Сьогодні ми згадуємо, як усе починалося і що відбувалося протягом цих трьох років боротьби.
Передісторія війни
Конфлікт не виник зненацька. Йому передували роки російської агресії: анексія Криму у 2014-му та війна на Донбасі, яку Москва активно підтримувала. Наприкінці 2021 року біля кордонів України почали накопичуватися російські війська. Кремль заперечував плани наступу, але паралельно висував ультиматуми, вимагаючи від Заходу “гарантій безпеки” та відмови України від членства в НАТО. Дипломатичні зусилля Києва та його союзників виявилися марними – Росія обрала шлях війни.
Перший день вторгнення
О 5-й ранку 24 лютого 2022 року Володимир Путін оголосив про початок так званої “спеціальної військової операції”, заявивши про “демілітаризацію та денацифікацію” України. За лічені хвилини вибухи пролунали по всій країні – від Києва до Одеси, від Харкова до Дніпра. Ракети вдарили по військових об’єктах, аеродромах і складах, але невдовзі стало зрозуміло, що страждають і мирні жителі. Російські війська перетнули кордон із півночі через Білорусь, зі сходу з Росії та з півдня через окупований Крим.
Президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і закликав народ до спротиву: “Без паніки! Ми сильні, ми готові до всього. Ми переможемо. Тому що ми – це Україна”. Вже в перші години тисячі людей записувалися до тероборони, а на вулицях з’являлися перші барикади.
Битва за столицю
Однією з ключових цілей Росії було захоплення Києва. Десант у Гостомелі намагався закріпитися в аеропорту “Антонов”, але українські сили відбили атаку. Бої за Бучу, Ірпінь і Ворзель стали символом героїчного опору. Російські колони техніки, що рухалися з Чернігівського та Сумського напрямків, зазнавали значних втрат від ЗСУ.
Опір і провал “бліцкригу”
Росія сподівалася на швидку перемогу, але українські захисники зламали ці плани. Протитанкові Javelin і NLAW стали “кошмаром” для ворожої бронетехніки. Волонтери, інформаційний спротив і санкції Заходу посилили позиції України. Перший день війни коштував Росії сотень одиниць техніки та тисяч солдатів, а Україна втратила 57 мирних жителів і 137 бійців.
Три роки боротьби
За три роки Україна провела успішні контрнаступи, звільнивши Харківщину та Херсон. Трагедією став Маріуполь, який після місяців облоги впав у травні 2022-го. Бахмут у 2023-му став ареною виснажливих боїв. Літній контрнаступ 2023-го зіткнувся з міцною обороною росіян, але ЗСУ продовжили боротьбу, отримавши від союзників танки й техніку.
Сьогодні
На початку 2025 року війна набула затяжного характеру. Росія утримує частину сходу та півдня України. Нещодавня заява Дональда Трампа про можливі поступки Росії викликала занепокоєння в Європі. Київ наполягає на повному звільненні територій і євроатлантичній інтеграції. Переговори між США та РФ у Саудівській Аравії поки не принесли прориву, а бойові дії тривають.
Три роки війни показали: Україна не здається. “Саме тут проходить світовий фронт боротьби між добром і злом”, – зазначив прем’єр Польщі Дональд Туск. І ця боротьба ще не завершена.