Справа проти екскандидата Джеорджеску може бути епізодом масштабного розслідування російського впливу у Європі. У деталях розбиралася Gazeta.ua.
У Румінії затримали екскандидата у президенти Келіна Джеорджеску за підозрою у низці злочинів проти держави. Йому інкримінують підбурювання до дій проти конституційного ладу, брехню про фінансування його виборчої кампанії та підтримку фашистських, расистських, ксенофобських або антисемітських організацій.
Келіну Джеорджеску також закидають те, що він пропагує військових злочинців, екстремізм та незаконно зберігає зброю.
Поки політика допитували, поліція провела 47 обшуків у його соратників у різних регіонах країни. Конфісковано близько 1 мільйона євро, зброю та боєприпаси. У керівника особистої охорони Джеорджеску – Гораціу Потра – зі схрону у підлозі вилучили близько 900 тисяч євро (за іншими даними – кілька мільйонів доларів та квиток на літак рейсом “Москва – Дубай”). Затримано двадцятьох осіб, двоє з яких були під впливом заборонених речовин.
Келіну Джеорджеску заборонено залишати межі Румунії протягом 60 діб і створювати нові акаунти у соцмережах.
Головна інтрига гучної справи – чи зможе політик брати участь у президентських виборах 4 травня.
Сигнал до спротиву
Гостроти додає той факт, що Джеорджеску затримали, коли він їхав реєструватися кандидатом у президенти. Хоча раныше вын балотувався як незалежний, ультраправі румунські політики вважали його своїм за виголошувані тези: критику ЄС і НАТО, підтримку низки ультраправих угруповань.
Нині вони скористалися моментом. Ультраправа Партія молоді Румунії (ПМР) вивела близько 200 прибічників під Генпрокуратуру, де допитувати Джеорджеску. Їх підтримали у парламенті. Лідер ультраправої партії Джорджє Сіміон засудив затримання як “злочин тоталітарної держави” і пообіцяв, що його політична сила контролюватиме хід розслідування.
За соцопитуваннями січня-лютого 2025 року, політик мав рівень симпатій не нижче 40%, тому, попри тяжкі звинувачення, залишається найперспективнішим кандидатом для румунських ультраправих.
Довгі руки
“Влада сподівається сфабрикувати докази, щоб виправдати крадіжку виборів і зробити все для блокування мого нового висунення на посаду президента, – написав Джеорджеску у фейсбуці. – Борюся із системою безпеки, котра хоче, щоб ми були рабами”.
Чинний прем’єр Румунії Марчел Чолаку заявив: “Судова система незалежна і закон має застосовуватися однаково до всіх”. Водночас він зажадав від судової системи “надати громадськості виключно вагомі докази, щоб це кримінальне розслідування не було використано як передвиборча програма певним кандидатом”.
Його обережність легко пояснити – затримання Джеорджеску спричинило резонанс за океаном. Керівник DOGE Ілон Маск написав у соцмережі Х: “Вони тільки що заарештували людину, котра набрала найбільшу кількість голосів на президентських виборах у Румунії”. Раніше віцепрезидент США Девід Венс назвав скасування Конституційним судом країни президентських виборів безпідставним. Тому прибічники Джеорджеску не дарма у соцмережах вимагали реакції “захисників демократії”.
Між Америкою і Росією
За даними румунської розвідки, передвиборчу кампанію Келіна Джеорджеску фінансував Кремль. Кандидат тоді провів агресивну агітацію у соцмережах. Але його лідерство у першому турі суперечило результатам соцопитувань, за якими у другий тур мав вийти поміркованіший консерватор-конкурент ультраправої партії “Альянс за об’єднання румунів” Джордже Сіміоні. Підозри викликали не лише численні пости і відеоролики на підтримку Джеорджеску, але й нульові суми у звіті про фінансування кампанії.
Невизначеність триває
Офіційне розслідування проти Джеорджеску може мобілізувати його електорат. Особливо на тлі владної кризи: під тиском ультраправих президент Клаус Йоганнес подав у відставку, хоча Конституційний суд пролонгував його повноваження. Нині у Румунії тимчасово виконує обов’язки президента Іліє Болочан.
Колін Джеорджеску, спілкуючись 26 лютого зі своїми прибічниками на мітингу під Генпрокуратурою Румунії, натякнув на активізацію вулиці: “Ми, народ, і є сила, енергія, ми і є Румунія. Ми ні в якому разі не станемо на коліна!” Емоційні, на перший погляд, слова можуть свідчити про небезпечні процеси.
Прігожин-2
Начальник охорони Джеорджеску, Гораціу Потра, за даними джерел румунських ЗМІ у правоохоронних органах, планував заколот у Румунії. Опосередковано про таку підготовку свідчить повернення з Конго на початку лютого близько 200 найманців “румунського Прігожина”.
Потра служив у Французькому Іноземному легіоні та у Демократичній Республіці Конго (ДКР), де керував приватною військовою компанією на кшталт російського “Вагнера” – RALF. Зв’язки Потру з “Вагнером” довести не вдалося, хоча західні ЗМІ писали про них. А також – про зовнішню схожість Потру з Євгеном Прігожиним.
Порожнє місце
Потра мав добрі стосунки з російським посольством у Румунії а також із росіянами у Москві. У грудні 2024 року, після скасування президентських виборів, його затримала поліція неподалік Бухареста зі зброєю, засобами зв’язку й оптичним прицілом. Тоді Потра заявив про свій намір “покарати вчителя фізики за погане знання механіки” (експрезидент Йоганнес за освітою є вчителем фізики).
Нині Георгіу Потра нібито залишив Румунію, хоча після затримання був під підпискою про невиїзд.
Тяглися до України
Можливо, він виїхав з країни, бо має справи поза нею. Два тижні тому українські та молдовські поліцейські затримали трьох бійців “Вагнера” та інших незаконних збройних формувань, котрі воюють проти України. Це лише один епізод міжнародної спецоперації “Месники” по виявленню угруповань, котрі могли готувати терористичні акції та дестабілізувати ситуацію у державах Європи (у тому числі, в Україні).
Ймовірно, і затримання Джеорджеску в Румунії є складовою цієї спецоперації.
Цікаво, що 27 лютого тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан зібрав лідерів парламентських партій, щоби з’ясувати їхні думки щодо відправки військових до України. Позиції Сіміона та Чолаку збіглися вони виступили проти участі румунських вояків у миротворчій місії. Водночас Україна може розраховувати на логістичну підтримку тих, хто захоче відправити миротворців до України, пояснив Келемен Хунор, лідер “Демократичного союзу угорців Румунії”.