Кабінет Міністрів України затвердив дві переговорні позиції в межах Кластера 4 “Зелений порядок денний та стале з’єднання” і Кластера 5 “Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості”.
Про це повідомляє Офіс віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Це рішення означає, що Україна завершила всі необхідні внутрішні процедури для відкриття шести переговорних кластерів у процесі вступу до Європейського Союзу.
Підготовка переговорних позицій здійснювалася з урахуванням звітів Європейської комісії, складених за результатами скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЄС надає Україні 90 млрд: три країни звільнені від фінансової участі
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка наголосив, що нині Україна має затверджені переговорні позиції за всіма шістьма кластерами та готова до наступного етапу переговорного процесу.
“Зараз Україна має схвалені переговорні позиції за всіма шістьма Кластерами. Ми послідовно й оперативно виконуємо взяті на себе зобов’язання на шляху до членства в Європейському Союзі. Протягом цього року завершено скринінг, розроблено та розпочато впровадження дорожніх карт реформ. Україна готова рухатися далі”, – прокоментував він.
Кластер 4 охоплює сфери транспорту, енергетики, транс’європейських мереж, охорони довкілля та протидії зміні клімату.
Кластер 5 включає напрями сільського господарства і розвитку сільських територій, продовольчої безпеки, ветеринарної та фітосанітарної політики, рибальства та аквакультури, регіональної політики, координації структурних інструментів, а також фінансово-бюджетні питання.
Для вступу України до Альянсу необхідна одностайність усіх союзників, якої наразі немає. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що попри офіційно задекларований “незворотний шлях” України до Альянсу, кілька держав-членів на практиці виступають проти її членства.
До цього переліку можуть належати ще кілька союзників. Рютте наголосив, що це створює практичну перешкоду для одностайного голосування, навіть попри домовленості Вашингтонського саміту 2024 року.
Марк Рютте окреслив “три рівні” такого захисту: здатність країни самостійно стримувати агресора як перший ешелон оборони; група європейських країн та Канада, які готові надати пряму військову та політичну підтримку (активну роль тут відіграють Велика Британія та Франція); забезпечення стабільності через американські ресурси та політичні зобов’язання.