Нещодавні публікації викликали жваву дискусію щодо ролі Дмитра Козака, колишнього віцепрем’єра уряду РФ, на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За деякими даними, він нібито відмовився виконати наказ президента Путіна. Ця інформація породила хвилю обговорень серед українських політиків та громадських діячів.
Згідно з повідомленнями, що посилаються на анонімні джерела, на початку широкомасштабного вторгнення Козак нібито відмовився закликати Київ до капітуляції. Він заявив про свою готовність “до арешту або розстрілу”, проявивши незгоду з вказівками Кремля. Ця історія швидко поширилася, створюючи певний образ чиновника.
Однак такий наратив викликає гостру критику з боку українських експертів. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров наголошує, що Дмитро Козак не є “внутрішнім опонентом режиму” або випадковим чиновником. За його словами, Козак був одним із ключових кураторів анексії Криму у 2014 році та відповідав за “освоєння” окупованого півострова.
Рефат Чубаров підкреслює, що Козак є одним із головних ідеологів та організаторів російської агресії проти України, розпочатої ще у 2014 році. Він ніколи не був жертвою цієї агресії, а навпаки, її активним учасником. Спроби створити йому позитивний або “двозначно людяний” образ є вкрай токсичними.
Такі дії можуть бути частиною ширшої стратегії російських еліт, які шукають способи дистанціюватися від президента Путіна. Вони прагнуть підготувати ґрунт, щоб у майбутньому стверджувати, що “були проти” війни. Це дозволило б їм уникнути відповідальності за скоєні злочини.
Українське суспільство та журналісти мають бути пильними й не піддаватися на подібні маніпуляції. Головним завданням залишається забезпечення того, щоб жоден із причетних до злочинів агресії не уникнув відповідальності. Особливо це стосується Дмитра Козака, чия роль у подіях 2014 року та подальшій агресії є неспростовною.