Українські перемоги на полі бою: генерал-майор Гаврилов про технологічний паритет, крах економіки РФ та шлях до безпеки

Home Популярне Українські перемоги на полі бою: генерал-майор Гаврилов про технологічний паритет, крах економіки РФ та шлях до безпеки

Майор-генерал запасу Збройних сил України Володимир Гаврилов поділився своїм баченням ключових аспектів сучасної війни.
Він наголосив, як оперативні успіхи на фронті впливають на міжнародну політику та переговорний процес.
Зокрема, йшлося про руйнування міфів про Росію та майбутні гарантії безпеки для України.

Нещодавні події у Куп’янську, де Сили оборони України завдали значних втрат окупантам, спростовують войовничі заяви російського диктатора.
Путін кілька тижнів тому стверджував, що “події у Куп’янську на 100% повторяться”, що свідчить про його бажання бачити цей напрямок своїм.
Українські військові успіхи на цій ділянці фронту є потужним сигналом та стратегічним аргументом.

Перемоги на передовій мають прямий вплив на весь переговорний процес, особливо у діалозі з міжнародними партнерами.
Ці успіхи варто подавати як ключову “карту” в руках України.
Це особливо важливо для партнерів, які, можливо, перебувають під впливом російської пропаганди та дивляться на ситуацію крізь призму бізнесу та цифр.

Ця війна не є конфліктом про чисельність війська, розміри території чи промисловий потенціал.
Володимир Гаврилов підкреслив, що це – технологічна війна, де обидві сторони фактично досягли паритету.
Такий стан справ означає, що Росія не має шансів досягти своїх цілей військовим шляхом.

Важливо постійно доносити до міжнародних партнерів цю реальність.
Необхідно розвіяти ілюзію Росії як “великого монстра”, якого неможливо перемогти.
Переговори мають ґрунтуватися на реалізмі, а не на застарілих уявленнях.

Щодо мирного процесу, який триває вже кілька тижнів у видозміненому форматі, є обережні сподівання.
Українська сторона разом із європейськими партнерами працює над погодженням варіанту, що передбачає прискорений вступ України до Європейського Союзу, можливо, вже до 2027 року.
Це є вагомим дипломатичним досягненням.

Найкращі гарантії безпеки для України – це сильна держава з потужною армією та економікою, інтегрована у європейську систему безпеки.
Генерал Гаврилов зазначає, що ніхто, крім самих українців, не захищатиме цю територію, витрачаючи власну кров.
Фокус має бути на горизонтальних домовленостях з партнерами.

Україна повинна гарантовано та своєчасно отримувати величезний матеріальний ресурс від партнерів.
Йдеться про технічну допомогу, озброєння та санкційний тиск.
Минулий досвід, зокрема Будапештський меморандум, показав, що паперові гарантії можуть бути нереалістичними, потрібне чітке розуміння практичної реалізації домовленостей.

Нам потрібна коаліція країн-партнерів, які мають політичну волю та необхідні індустріальні й військові ресурси для допомоги.
Проте, найпершим гарантом безпеки України залишаються Збройні сили та громадянське суспільство, готове реагувати на кризи.

Україна вже менш залежна від США у традиційних видах озброєння, таких як артилерія чи бронетехніка.
Однак, залежність зберігається у високотехнологічних системах, що змінюють хід війни.
Це системи Patriot, HIMARS, ракети ATACMS та розвідувальні дані.

Сполучені Штати більше не надають озброєння безкоштовно.
Зараз Україна купує його за європейські кошти, що робить ситуацію комфортною для американської адміністрації.
Це створює міцний економічний стимул для продовження співпраці.

У США існує двопартійна підтримка України, а також впливове лобі зброярів, що є нормальним явищем.
Політичні реалії, зокрема проміжні вибори 2026 року, змушують американських політиків враховувати високий рівень підтримки України в суспільстві.
Це забезпечує стабільність у наданні допомоги.

Росія активно готується до продовження війни щонайменше до 2026 року, виділяючи значну частину бюджету на військові цілі.
Це відбувається попри гострі внутрішні економічні та податкові проблеми.
Путін сподівається на швидку перемогу на землі, аби випередити економічний крах країни.

Путін є центральною фігурою конфлікту та заручником власних маніакальних амбіцій.
Він не уявляє іншого варіанта, крім перемоги, і кидає всі ресурси на її досягнення.
Для нього будь-яке замороження конфлікту означає смерть, адже це неминуче призведе до занепаду економіки.

Росія нарешті увійшла в режим економічного занепаду, який швидко торкнеться всього населення, включаючи тих, хто сподівався “пересидіти”.
Пропаганда, що говорить про “перемоги” та “захоплений Куп’янськ”, зіткнеться з жорсткою економічною реальністю.
Це призведе до внутрішнього когнітивного дисонансу.

Щоденні втрати ворога становлять не менше тисячі вбитих і поранених, тоді як їхній щомісячний набір – близько 30 тисяч.
Це означає, що всі набрані за місяць поповнення здебільшого перетворюються на втрати в Україні.
Росія зіткнулася з технологічною межею, де вона не здатна ефективно наступати в сучасних умовах.

Для “підрізання фіктивного слона” – Росії – необхідно продовжувати удари по енергетичних об’єктах та критичній інфраструктурі, пов’язаній з військом.
Це посилить економічний тиск та пришвидшить внутрішні проблеми.

Фінансові ресурси Європи для підтримки України в цій війні не вичерпаються.
Для ключових індустріальних країн Європи (Німеччина, Велика Британія, Франція, скандинавські країни, Нідерланди) ці витрати є невеликими на тлі їхніх бюджетів.
Це дешевше, ніж інвестувати у власні масштабні реформи збройних сил.

Четвертий рік війни спричиняє величезний стрес і втому як серед цивільного населення, так і серед військових.
Проте, Збройні сили України проходять глибоку трансформацію, відходячи від старих способів ведення війни.

Головна мета цієї трансформації – максимально замінити людей на полі бою, особливо піхоту в її масовому варіанті.
Створення Командування безпілотних систем у 2025 році вже показує значний ефект.
Це дозволяє зменшити ризики для особового складу у “сірій зоні”.

Держава та військові мають творчо підходити до комунікації з населенням щодо мобілізації.
Це вимагає тісної співпраці уряду з громадянським суспільством та неурядовими організаціями, щоб додати “емоції та тепло душі” до формальних процедур.

“Не протриматися, а битися кожен день, їх знищувати”, – підкреслює генерал.
Щоденне знищення ворога, попри величезні втрати з їхнього боку, є ключовим фактором.
Жодна країна не витримає таких довгострокових втрат, лише активні дії та успіхи на полі бою можуть наблизити бажаний результат.