В Україні розпочався новий сезон серіалу під назвою “прийняття бюджету”. Початок видався оптимістичним, але не для всіх “героїв”. Яким бачать кошторис країни на наступний рік в Кабміні?
Кабінет міністрів затвердив проєкт бюджету України на наступний рік. Цифри документу до останнього тримали в таємниці – члени уряду, в тому числі прем’єр–міністр Денис Шмигаль, на руки отримали майбутній кошторис лише перед самим засіданням.
Втім це не завадило їм підтримати бюджет 2022 року.
Увечері зареєстрований у парламенті документ оприлюднили разом з усіма додатками до нього. І тепер у народних обранців є час до 20 жовтня аби проголосувати за нього у першому читанні.
Секретність, з якою міністр фінансів Сергій Марченко вносив головний фінансовий документ країни на розгляд уряду, цілком логічна.
Річ у тім, що при розробці документу від інших державних органів, зазвичай, надходять більші, ніж може собі дозволити бюджет, запити по видатках. Озвучити, хто і скільки реально отримає в наступному році ще до голосування, означало б налаштувати два десятки колег проти себе і прийняття документу.
Тож голосували, традиційно, за “кота в мішку”.
Бюджет вийшов досить оптимістичним, якщо не сказати більше. За прогнозами Мінфіну наступного року від платників податків надійде на 166 млрд грн більше, ніж цього року.
При цьому витратять на 103 млрд грн більше, а на різницю зменшать суму, яку треба буде позичити аби профінансувати всі видатки. Втім і без цього, наша країна у 2022 році візьме додаткових кредитів на 188 млрд грн.
Оптимістично налаштований Марченко не даремно приховував бюджет від колег. Зростання видатків для одних відомств несуттєве, а по деяких напрямках їх взагалі скоротили. Натомість, збільшилися видатки майже у всіх силових відомствах, окрім нещодавно оновленого МВС.
Далі на міністра фінансів очікує проходження бюджету через залу парламенту і тут виникнуть найбільші труднощі. Крім скорочення фінансування на утримання Верховної ради, в наступному році може взагалі не бути кількох мільярдів для так званого “депутатського фонду”, який розподіляють мажоритарники.
Тож, аби назбирати голосів урядові цей фонд доведеться або повернути, або обіцяти депутатам інші компенсатори.
Забігаючи наперед: поданий урядом проєкт бюджету далеко не остаточний. Щонайменше, через те, що до нього ще внесуть зміни, пов’язані з ухваленням так званого “антиахметівського” закону. Останній повинен забезпечити додаткові доходи на суму понад 30 млрд грн.
Скільки наступного року планується витратити на роботу влади, соціальне забезпечення, вакцинацію від COVID–19 та інші програми?
Розрахунок державного бюджету ґрунтується на впевненості уряду у відновленні економіки України наступного року. У макроекономічний прогноз, на якому його побудовано, закладено зростання ВВП на 3,8%, експорту – на 6,5%, та імпорту – на 9,2%.
Зростання дефіциту зовнішньої торгівлі, за розрахунками (прогнози готує Мінекономіки, а фактичні розрахунки проводить Мінфін) урядовців, тиснутиме на гривню і вона у 2022 році опуститься до позначки 28,6-28,7 грн за долар. Це при тому, що на поточний рік закладений курс в 29,1 грн за дол, а фактичний – 27,58.
Незважаючи на суцільний оптимізм, в Міністерстві фінансів не стали закладати суттєвого зростання соціальних стандартів. У грудні цього року мінімальна зарплата має вирости до 6500 грн. Такою вона залишиться і з 1 січня наступного року. Підвищити мінімалку планують аж з жовтня 2022 року – до 6700 грн на місяць.
Прожитковий мінімум (для працездатних осіб), який у грудні цього року підвищиться до 2481 грн, наступного року зростатиме у липні (до 2600 грн) та грудні (до 2684 грн).
Ймовірно, що від росту мінімальної зарплати та зростання соціальних стандартів уряд очікує більшого зростання надходжень до бюджету від податків на доходи.
Загальні доходи бюджету у наступному році мають вирости на 14,4% – до 1,267 трлн грн. Окрім росту надходжень від податку на доходи фізичних осіб на 24,1% (до 171 млрд грн) на ріст доходів вплине пожвавлення міжнародної торгівлі та різкий стрибок імпорту.
Так, надходження ПДВ з імпортних товарів в уряді очікують на рівні майже 400 млрд грн – на 13,2% більше, ніж планується зібрати цього року.