Частина українців боїться скористатися застосунком “Резерв+” для оновлення даних і робить це офлайн.
Міноборони зібрало топ-5 “страхів” для українських чоловіків, які стосуються застосунку, пише заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко у Facebook.
Головні фейки про “Резерв+”:
1) Військово-обліковий документ у “Резерв+” не має цінності
“Резерв+” і, наприклад, ЦНАПи генерують однакові військово-облікові документи, які прирівнюються до військового квитка та тимчасового посвідчення. З таким документом навіть можна перетинати кордон”, – повідомила Черогоренко.
2) Статус “у розшуку” через оновлення даних
Його надають у разі, якщо, наприклад, людині вручили повістку, а вона по ній не прийшла до ТЦК.
3) Можливість крадіжки даних у “Резерв+”
Додаток пройшов усі необхідні перевірки безпеки. Також “Резерв+” лише відображає інформацію з реєстру “Оберіг” та не зберігає її на власних серверах.
Інформація потрапляє в “Оберіг” і при оновленні даних у ЦНАПах. Доступ до бази даних “Оберіг” мають лише уповноважені органи, заявила Черногоренко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скільки чоловіків в Україні потенційно підлягають мобілізації – у Раді назвали цифру
4) Електронні повістки
Повісток у “Резерв+” не буде, оскільки це не передбачено законом.
5) “Резерв+” відстежує геолокацію
Це є конспірологічною теорією.
“Насправді, в будь-якому смартфоні можна перевірити, які програми мають доступ до геоданих або їх запитують. Ви особисто можете перевірити, що “Резерв+” не має жодної потреби в геолокації”, – уточнила заступниця міністра.
З 18 травня, коли розпочав роботу застосунок “Резерв+”, його послугами для оновлення персональних даних та оформлення військово-облікових документів скористалися вже два мільйони громадян.
Оновлення даних через застосунок займає лише кілька хвилин, повідомляє Міноборони.