Війна за Арктику. У НАТО і США побачили нову небезпеку від Росії

Війна за Арктику. У НАТО і США побачили нову небезпеку від Росії

Ізраїль, США і НАТО змінюють баланс сил відразу на двох континентах, бо прорахували потенційний епіцентр ще однієї війни. У деталях розбиралася Gazeta.ua.

Уперше в історії Швеція направить до Латвії військовий контингент у рамках спільної оборони країн-членів НАТО. Відповідний законопроєкт вже у шведському парламенті, заперечень депутати не мають.

Цей намір шведів пройшов би майже непоміченим, якби не дебати в експертних і політичних колах навколо вірогідної війни за Арктику.

Росія стрімко нарощує арктичний військовий флот, США публічно констатують своє технологічне відставання. Але якщо цим ознаки напруги навколо Арктики досі й обмежувалися, то днями міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив: “Росія повністю готова до війни з НАТО в Арктиці”.

Російські пабліки пов’язали останні заяви Путіна про зміну ядерної доктрини Росії саме з перспективою повномасштабної війни з Альянсом на Північному полюсі. Стає зрозумілою і низка заяв політиків, від генсека НАТО до президента США про те, що, мовляв, Путін не застосує “ядерку” і тому боятися нічого. Тим часом, дії цим заявам суперечать: генерал ВПС США Джеймс Хекер анонсував створення Об’єднаного центру управління повітряними операціями в Арктиці, нині США “прочісують” територію Арктики розвідувальними безпілотниками. На додачу, найближчі до Північного полюсу країни є членами НАТО. Набуває додаткового сенсу прискорене прийняття до Альянсу Фінляндії та Швеції. Чому досі не прийняли Україну?

Апогей спекуляцій

Спекуляції навколо завершення російської війни, схоже, сягнули апогею. Не витримав президент Володимир Зеленський: “Ми пропонуємо нашим партнерам визначитися, як вони бачать завершення цієї війни, місце України саме у глобальній архітектурі безпеки”.

На одне з бачень звертає увагу видання The Financial Times: у кулуарах та експертних колах обговорюється варіант “Західної Німеччини”. Тобто поступитися територіями заради прискореного членства у НАТО.

Можливо, щось подібне обговорюється в експертних колах, у політичних – ні, розповів голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики Олександр Мережко. “Усі розуміють, йдеться про долю не лише України, а міжнародного права в цілому, тому жодних компромісів щодо дотримання його основних положень бути не може”, – пояснив він.

У такому разі, чому президент спішно відправив делегацію до США і чому закликає партнерів визначитися з фіналом війни?

Швидше, ніж до ЄС

За даними Білого дому, тема України буде ключовою під час візиту Джо Байдена до Німеччини. Нагадаємо, 10 жовтня там відбудеться чотиристороння зустріч по ситуації в нашій країні, двома днями пізніше – “Рамштайн”. Щоправда, зараз у Білому домі заявили, що президент США відкладає свій візит через ураган, який має накрити Флориду.

Україна може вступити до НАТО раніше, ніж до ЄС, каже про таку перспективу перший віце-спікер Верховної Ради Олександр Корнієнко. При цьому він посилається на деталі переговорного процесу і на “традиції розширення Євросоюзу”.

Спекотний Схід і крижаний “Рамштайн”

Настороженість Білого дому зрозуміла, адже більше уваги останнім часом приділялося зміцненню в Індо-Тихоокеанському регіоні. Натомість розгортається конфлікт на Близькому Сході та ніяк не вийде на конкретику війна Росії в Україні, котра відволікає ресурси і час.

З іншого боку, війна виснажує і країну-агресорку. Тому навряд чи військові дії будуть зупинені найближчим часом. Опосередковано про це свідчить телефонна розмова головкома ЗСУ Олександра Сирського з головою Об’єднаного комітету начальників штабів ЗС США Чарльзом Брауном. Офіційно, як повідомив Сирський, співрозмовники скоординували “дії та підходи” перед “Рамштайном”. Звісно, йшлося і про план перемоги України, котрий, за словами Зеленського, буде представлений лідерам держав, а вже по тому – всім українцям.

Що може бути основним у цьому доробленому плані перемоги, можна уявити з огляду на зміни позиції Білого дому по Близькому Сходу. За даними CNN, адміністрація Джо Байдена поки не поновлюватиме переговорів про припинення вогню. Вашингтон більше зосереджений на спробах обмежити дії Ізраїлю в Лівані та проти Ірану. Як пише Axios, кілька джерел стверджують, що США не проти ізраїльської відповіді, та закликають до стриманості.

Вийшли з-під контролю

Частковий вихід Ізраїлю з-під контролю не залишає Вашингтону іншого варіанту, як допомагати битися. Це може бути застосовано й до нас. Україна, за деякими джерелами, на “Рамштайні” 12 жовтня просуваниме осінній контрнаступ, доки партнери обговорюватимуть війну на нашій території у контексті подій на Близькому Сході й очікуваних інцидентів на Північному полюсі. Сигнали до того вже є. Як вважає голова наглядової ради Українського інституту безпекових досліджень Володимир Горбулін, безпекова модель Ізраїлю, котра базується на тісній оборонній співпраці зі США, є гарним орієнтиром для України.