На місці Довженко-центру хочуть звести житловий комплекс
Понад 20 тис. підписів набрала на сайті Кабінету міністрів електронна петиція з вимогою скасувати реорганізацію Національного центру Олександра Довженка в Києві. Минулого місяця відповідний наказ видало Державне агентство з питань кіно.
У Довженко-центрі рішення називають фактичною ліквідацією національного кіноархіву, який із 1994 року займається збереженням, дослідженням та популяризацією українського кіно.
“Усі фільми з колекції та майно інституції мають бути передані “Науковому центру кінематографії України”. Відповідати за них доручають дефакто “сплячій” установі, що з моменту свого заснування за часів Януковича 2011-го не здійснювала жодної діяльності, не має штату, відповідних компетенцій. Це удар по нашій унікальній культурній спадщині й міжнародному іміджу української влади. Має всі ознаки зазіхання на національну пам’ять і може вважатися підривом державності та зрадою національних інтересів”, ідеться в заяві команди Довженко-центру.
Все це відбувається під час запаморочливого інтересу всього світу до українського кіно, яке Довженко-центр заледве встигає задовольняти. Ясна річ, ліквідована інституція робити цього не зможе. Інакше, як шкідництвом, це не назвеш, каже культуролог і артменеджер 41-річний Іван Козленко. Очолював Довженко-центр з 2014-го по 2021 роки. Важко сказати, чим закінчиться ця ганебна історія, але однозначно програшем України як держави. Сильно зіпсує наш міжнародний імідж у гуманітарному середовищі.
Свого часу об Центр зламав зуби не один міністр. Накази про його ліквідацію видавали 2005-го, 2007-го та 2010 року. І щоразу вони ставали чорною міткою для тих, хто їх підписував.
Ліквідація архівів і джерел історичної пам’яті, особливо під час війни, не що інше, як диверсія в тилу власної культури. Покидьків, які цим займаються, користуючись воєнною веремією, слід таврувати як ворогів і поводитися з ними відповідно.
Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував скасувати реорганізацію. Проте статус Довженко-центру як цілісної інституції досі залишається під питанням.
Довженко-центр найбільший і єдиний міжнародно визнаний кіноархів України, в якому зберігають понад 10 тис. художніх, документальних, анімаційних вітчизняних і закордонних фільмів, більш як 24 тис. архівних документів з історії українського кіно та понад 400 музейних експонатів. У структурі закладу діють фільмофонд, кіноархів та музей кіно, медіатека, видавництво, книгарня, кіносценічний простір “Сцена 6”, кінолекторій та єдина в Україні кінокопіювальна лабораторія з цілісним плівково-цифровим циклом.
На місці Довженко-центру хочуть звести житловий комплекс.
“Газету по-українськи” можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”