Яких зусиль коштує забезпечення мобільного зв’язку під час блекаутів

Днями мережею розлетілося відео: зв’язківець по пояс у снігу пробивається до базової станції, щоб відновити її роботу. Це відео – яскрава ілюстрація того, якою ціною цієї зими дається стабільність зв’язку. Ми вирішили розібратися, що стоїть за можливістю здійснити дзвінок під час блекауту і які ресурси для цього задіяні.

Ситуація в телекомі зараз здається дещо стабільнішою за загальний стан енергосистеми, проте ця стійкість не є випадковою. Вона стала результатом масштабної модернізації, яка триває безперервно з початку повномасштабного вторгнення.

Масштаби витрат вражають: лише Vodafone Україна за три роки війни спрямував понад 19,3 млрд грн у розвиток інфраструктури. Важливо розуміти, що це прямі інвестиції компанії, які йдуть не лише на закупівлю обладнання, а й на побудову складної автономної системи. Сюди не входять щоденні операційні витрати: тонни палива для генераторів, їх регулярне обслуговування та оплата електроенергії за тарифами, що постійно зростають.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Київстар” повідомив про повний блекаут мережі в окремих областях

Сьогодні мережа – це вже не просто вишки, а складний симбіоз генераторів, автоматики та систем накопичення енергії. Наразі 100% базових станцій оператора мають резервне живлення від акумуляторів. У середньому вони тримають заряд 6-8 годин, проте за екстремальних навантажень або взимку цей час може скорочуватися. Головна проблема навіть не в наявності батарей, а в можливості їх зарядити: графіки відключень часто не залишають техніці часу на “відновлення сил”.

Порівняно з груднем, сталість роботи мережі в столиці суттєво зросла завдяки поверненню демонтованих генераційних установок контрагентів і партнерів, закупівлі та встановленню значної кількості додаткових генераторів, а також монтажу власних стаціонарних генераторів на опорних майданчиках і не тільки.

Щоб утримувати мережу, компанія змушена залучати нетипові ресурси. Крім цілодобових аварійних бригад, до процесів підключають фахівців із сусідніх регіонів і навіть працівників офісів та напрямку продажів. Саме такий підхід “всі на фронт зв’язку” дозволив підняти рівень доступності мережі в Києві до 78%, а по області – до 75% навіть у періоди найважчих відключень.

За останні два роки парк літієвих акумуляторів у мережі зріс у вісім разів – зараз триває запуск понад 20 000 нових АКБ. Кількість генераторів лише за минулий рік збільшилася на третину, і нові партії обладнання продовжують прибувати в Україну.

Паралельно триває пошук альтернатив. Окрім співпраці з громадами та бізнесом для використання їхніх потужностей (так вже заживлено 77% майданчиків), оператор тестує сонячні станції. Вже готують до запуску 100 об’єктів на альтернативному живленні.

Зв’язок в умовах війни перестав бути просто послугою – це питання безпеки та виживання. І хоча кожна година роботи мережі під час блекауту стає дедалі дорожчою, альтернативи немає: країна має залишатися в мережі.