Відомий американський аналітик Ян Бжезінський висловив глибоку стурбованість щодо можливого плану Дональда Трампа для України, наголосивши на численних невідомих. Експерт попереджає, що прагнення до швидкого припинення вогню може приховувати серйозні ризики для української державності. Він вважає, що ключові цілі цього плану потребують детального аналізу, а особливо – його потенційні наслідки для довгострокової стабільності в регіоні.
Бжезінський скептично оцінює можливість реального миру з Росією, поки Володимир Путін залишається при владі. На його думку, російський лідер не демонструє жодної зацікавленості у мирному врегулюванні, продовжуючи жорстокі обстріли українських міст і цивільної інфраструктури. Експерт назвав лише дві умови, які можуть змусити Путіна погодитися на припинення вогню.
Найоптимальніша з них — це зміна балансу сил на фронті, що загрожуватиме втратою вже захоплених територій. У такому випадку Путін сам шукатиме переговорів, переконаний Бжезінський. Значно тривожнішою є перспектива угоди, яка дозволить Кремлю згодом досягти своєї головної мети – встановлення повного контролю над Україною.
Аналітик висловив занепокоєння щодо переговорної позиції Заходу, особливо Сполучених Штатів. Він вказує на можливий тиск на Україну з вимогою передачі додаткових територій, включаючи стратегічно важливі оборонні рубежі на Донбасі. Також йдеться про обмеження чисельності ЗСУ та проведення позачергових виборів, що може призвести до політичної дестабілізації, якою скористається Росія.
Крім того, Бжезінський зауважує тиск на Київ щодо послаблення зв’язків з НАТО, відмови від членства та виключення Альянсу зі списку гарантів безпеки. Такі кроки, на його думку, не лише принижують роль України, а й послаблюють трансатлантичну безпеку загалом, що є однією з цілей Кремля.
Щодо обіцяних безпекових гарантій для України, Бжезінський підкреслює їхню потребу бути військово реалізованими, а не лише декларативними. Він наголошує на важливості фізичної присутності військ на українській території, що матимуть як оборонний, так і наступальний потенціал. Експерт вважає, що без вагомого американського компонента такі гарантії втратять свою ефективність та можуть стати приводом для Путіна перевірити рішучість Заходу.
Ситуація з проведенням виборів в Україні вимагає схожих гарантій, але є значно складнішою. Бжезінський застерігає від втручання у вибори через дезінформацію, кібератаки та приховані маніпуляції. Тому він вважає передчасним проводити вибори в найближчому майбутньому, оскільки захист від цих загроз є надзвичайно складним.
Ян Бжезінський рішуче підтримує надання Україні ракет Tomahawk та іншого важкого озброєння, вважаючи це давно назрілим кроком. Проте він застерігає, що жодна «чарівна куля» не зможе зламати волю Путіна самостійно. Для цього необхідна «напруга всіх м’язів» — повномасштабне задіяння можливостей трансатлантичної спільноти.
Експерт виділяє чотири ключові напрямки. По-перше, значне нарощування безпекової допомоги Україні, включаючи прямі поставки озброєння від США. По-друге, посилення економічного тиску на Росію через вторинні санкції, щоб відрізати її від світової економіки та зупинити воєнну машину.
По-третє, Бжезінський закликає до політичного наступу, діючи «у дворі» Путіна. Це передбачає поширення правди про війну та корупцію серед російського суспільства, щоб створити внутрішнє невдоволення. Нарешті, експерт вважає критично важливим надати Україні чіткий шлях до членства в НАТО або забезпечити рішучу підтримку цього з боку ключових союзників.
Серйозне занепокоєння викликає також нова доктрина національної безпеки США, яку розглядає Ян Бжезінський. Він поділяє шок багатьох американських експертів від цього документа, що, на його думку, сигналізує про свідомий демонтаж класичного Pax Americana – світового порядку, який існував останні вісім десятиліть.
Бжезінський зазначає, що нова доктрина відмовляється від трьох ключових принципів. По-перше, це «передова оборона» – захист США далеко за межами власних кордонів. По-друге, переконання, що Сполучені Штати мають життєво важливі інтереси поза Західною півкулею, за які варто боротися. І по-третє, відмова від світу сфер впливу.
Замість цього, стратегія Трампа фактично приймає логіку розподілу світу на сфери впливу великих держав. Це проявляється у прагненні відродити доктрину Монро для Західної півкулі та готовності допустити російську сферу впливу над Україною та іншими сусідами. Такий підхід, за словами Бжезінського, є вкрай небезпечним і суперечить принципам, що забезпечували світову стабільність і процвітання.
Водночас, Бжезінський бачить і промінь надії, підкреслюючи, що офіційна стратегія не відображає поглядів широкої американської політики. Дані опитувань Інституту Рональда Рейгана свідчать про те, що більшість американців, включно з прихильниками MAGA, підтримують активну участь США у міжнародних справах та цінності демократії. Понад 70% громадян США прагнуть перемоги України, а значна частина підтримує захист союзників по НАТО військовим шляхом.
Ці цифри, на думку аналітика, демонструють невідповідність між офіційною доктриною та настроями громадськості. Бжезінський радить європейським партнерам, зокрема Україні, робити довгострокову ставку на Сполучені Штати. Він наголошує, що Конгрес та американське суспільство залишаються готовими підтримувати Україну, незважаючи на заяви окремих політиків.
Аналітик висловив занепокоєння щодо можливої пасивності США та їхньої потенційної «гри на руку» Росії. Будь-який розкол між Вашингтоном та його європейськими союзниками, включно з ЄС та НАТО, стає «подарунком для Путіна», що послаблює трансатлантичну єдність та підтримку України. Це створює загрозу соціального колапсу для України, якій життєво необхідне фінансування.
Бжезінський назвав «скандальними» зусилля адміністрації перешкоджати Європі використати конфісковані російські активи для допомоги Україні. Він вважає такий крок необґрунтованим, оскільки він лише додає Путіну сміливості та впевненості в продовженні агресії. Експерт наголошує на відсутності будь-якого виправдання для таких дій.
Бжезінський також акцентує на загрозливій співпраці між Росією та Китаєм, які прагнуть нового світового порядку. На його думку, стратегія національної безпеки Трампа пронизана баченням повернення до епохи сфер впливу великих держав. Це передбачає російську гегемонію над сусідами, американську – над Західною півкулею, та домінацію Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Такий сценарій є вкрай небезпечним, оскільки світовий порядок, що існував з часів Другої світової війни, забезпечував безпрецедентне процвітання та стабільність. Повернення до сфер впливу може спровокувати реваншизм, посилення гегемонії та нові акти агресії, що вже спостерігається у вигляді конфліктів в Україні, на Близькому Сході та загострення напруженості в Азії.
На думку аналітика, рушійною силою цих процесів є коаліція Росії, Китаю, Ірану та Північної Кореї. Ці чотири держави формують «вісь нестабільності», яка, що дивно, не згадується в американській стратегії нацбезпеки. Щоб змінити цей небезпечний курс та уникнути повернення до світу сфер впливу, Бжезінський вважає Україну найважливішим театром дій.
Він наголошує: переконлива перемога України, яка зупинить агресію Росії, створить імпульс для стабілізації ситуації на Близькому Сході та в Індо-Тихоокеанському регіоні. Без цієї перемоги, світ ризикує зануритися у нову хвилю глобальних конфліктів та нестабільності.
Говорячи про умови тривалого миру та стабільності в Україні, Ян Бжезінський окреслив необхідні кроки. Він вважає, що угода повинна передбачати припинення вогню на поточній лінії зіткнення та надійні безпекові гарантії від потужної коаліції союзників, а не лише спостерігачів.
Це має включати суттєву військову присутність в Україні, здатну загрожувати російським територіальним здобуткам, з обов’язковою участю американського контингенту. Також критично важливим є повна відмова від визнання російського суверенітету над окупованими територіями та збереження санкцій проти РФ до їхнього повного повернення, включаючи Крим.
Бжезінський наголошує: довгостроковий мир досяжний лише тоді, коли Путін зіткнеться зі зміною «співвідношення сил», що поставить під загрозу його контроль над захопленими землями. Для цього Заходу потрібна рішучіша військова, економічна та ідеологічна сила, яка у нього є. Єдиним дефіцитом залишається політична воля.