Екстрене повернення ЄС до безпекових питань, що сталося цього тижня, свідчить про сприйняття нового президента США як загрози чи не більшої за російську. Що так наполохало європейців і чому готується терміновий “Рамштайн”, – дізнавалася Gazeta.ua.
Вимога Дональда Трампа збільшити відсоток відрахувань на оборону стала шоком для країн-членів НАТО. Якщо до 9 січня йшлося про 3% ВВП, а не 2% як зараз, то днями наступний президент США озвучив новий мінімум – 5%.
Генсек Марк Рютте у понеділок, 13 січня розповів профільному комітету Європарламенту, звідки взяти кошти.
“У середньому європейські країни з легкістю витрачають до чверті свого національного доходу на пенсії, охорону здоров’я і системи соцзабезпечення. Нам потрібна невелика частка цих коштів, щоб значно посилити оборону”, – наголосив він.
Альтернативи цьому, за словами Рютте, такі: відправлятися у Нову Зеландію або вчити російську мову, яка знадобиться за кілька років.
Між двох загроз
Апетити Вашингтона підважують саме існування Альянсу. Як свідчить опитування Gallup, підтримка лідерства США громадянами країн-членів НАТО знижується: якщо у 2023 році це 38%, то у 2024-му вже 35%. Тож на такому тлі внутрішня дискусія в Альянсі опинилася між загрозами вимог Трампа і дронів Путіна.
Польща і країни Балтії погодилися на ініціативи майбутнього господаря Білого дому. Німеччина висловилася рішуче проти. Активне “північне” ядро НАТО перехоплює ініціативу. 14 січня у Гельсінкі відбувся саміт країн-членів Альянсу, котрі мають вихід до Балтійського моря. Вирішили зміцнювати північний фланг. Мали привід – пошкодження кабелів на дні Балтійського моря, останній з яких стався 13 січня. Прем’єр Швеції Ульф Крістерссон натякнув, що це не може бути випадковим, а є диверсіями “ворожої країни”. Рютте, котрий взяв участь у саміті, заявив про посилення присутності НАТО у Балтійському морі.
Нова обставина
Тим часом 14 січня до Києва з неанонсованим візитом прибули міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус і спікерка сейму Латвії Дайга Мієріні.
Напередодні президент Володимир Зеленський мав телефонну розмову зі своїм французьким колегою Емманюелем Макроном. Говорили про безпеку й оборону. Вірогідно, з’явилася нова важлива обставина. Заради неї, як поінформував у вечірньому зверненні Зеленський, цього тижня знову збирається “Рамштайн”.
Порядок денний вирішив обговорити особисто міністр оборони Німеччини. Варто зауважити, що Франція і Німеччина є основними європейськими донорами нашої країни в обороні від Росії.
Обережність Рютте
Конкретика генсека НАТО по Балтійському морю частково усунула неприємний післясмак щодо заяв Трампа про “покупку” Гренландії. У Європарламенті 13 січня депутати закликали Рютте висловити тверду підтримку Данії. Той ухилився від прямої відповіді й порадив дочекатися вступу Трампа на посаду.
“Це грає на руку Росії та Китаю”, – звинуватив його шведський депутат-лівоцентрист Європарламенту Евін Інсір.
Експерт трансатлантичних зв’язків Бруно Лете переконує – генсек намагається збалансувати критичну позицію Трампа по НАТО з реакцією країн-членів Альянсу (у тому числі – на збільшення видатків на оборону). Простіше кажучи, Рютте прагне убезпечити Альянс від розбрату.
Ціна безпеки
Слухання в Європарламенті вивели назовні лише окремі з внутрішніх розбіжностей Альянсу. Але у підтексті євродепутати змогли оцінити вартість і перспективи оборони ЄС, якщо вона буде автономною від НАТО.
З одного боку, вперше в історії Євросоюзу у 2024 році була створена посада єврокомісара з оборони. З іншого, як визнав Рютте, у випадку формування “Європейського НАТО” на оборону доведеться витрачати 8-10% ВВП.
“Якщо ви хочете створити НАТО без США, ми маємо розуміти, що це займе 15-20 років. Зараз США покривають понад 60% видатків на території НАТО”. Як пише Politico, ще за Єнса Столтенберга йшлося про розподіл функціоналу між ЄС і НАТО. Альянс відповідає за безпекові питання, Євросоюз – за виробництво зброї та за інші економічні аспекти спільної оборони.
За кадром залишилося лише одне – чи Європа готова захищати США у рамках обов’язків по НАТО? Якщо Вашингтон підтримує Київ у захисті від агресії Кремля, хоча Україна не є членом Альянсу, чи не вимагатиме Трамп цього від ЄС? У такому разі, коли Європа не здатна забезпечити перемогу над Росією, навряд чи вона буде корисна США.
Метушня і Україна
Здається, відповідь на поверхні: платіть більше, каже Трамп, інакше ми домовимося з Путіним напряму. У такий спосіб США гарантують свою безпеку, а що станеться з Європою – це її клопіт.
Гра на європейських нервах може стати катастрофою для України. Хоча Марк Рютте наголошував 13 січня на тому, що потрібно посилити переговорні позиції нашої країни, останні сигнали з Вашингтона свідчать про роздратування і нової адміністрації ситуацією на полі бою.
Тому напрацьовані безпекові схеми європейської частини НАТО і Європи не просто мають бути перероблені – вони кардинально зміняться.
Не виключено, що після 20 січня сформується група країн ЄС і НАТО, котрі підтримуватимуть Україну. І такі сигнали вже є.
1. Франція. З Макроном Зеленський обговорив, зокрема, розміщення миротворців.
2. Німеччина. Борис Пісторіус анонсував розміщення протягом січня 2025 року систем ППО Patriot у польському Ряшеві.
Як пояснив міністр оборони ФРН, цей населений пункт є важливим логістичним вузлом для доправлення допомоги Україні.
“Шахівниці” Альянсу
Безпекові дискусії останніх днів свідчать про кризу, котра набагато глибша, ніж брак коштів. Не озвучується навіщо потрібно більше відрахувань, звернув увагу політолог Олег Саакян. Можливо, йдеться про дороги, лікарні, а це вже розвиток інфраструктури країни.
“Питання не у відсотках, а у задачах. У НАТО немає спільних оборонних задач. Усе зводиться до “шахматки”: напали тут – атакували там. На наших очах відбувається крах низки орієнтирів і точок визначеності”, – зазначив він.
Утім, на думку експерта, ключовими питаннями є не оборона і безпека, навіть спільні. “Найближчі 5-10 років суб’єктність країн визначатиметься рішучістю керівництва і здатністю ефективно розпоряджатися своїм ресурсом. Проблема не в недостатності ресурсу, а в тому, що чинні еліти неефективні в ЄС, на чому піднімаються праворадикали”, – наголосив Олег Саакян.
А це вже третя загроза для ЄС і НАТО. Опинившись у “трикутнику”, Євросоюз і Альянс формують всередині силові підблоки, щоб розібратися зі всім і одразу. Переформатування, скоріш, і буде головним пунктом порядку денного засідання наступного, екстреного “Рамштайну”.