Європейські офіційні особи дедалі більше занепокоєні тим, що пропонована мирна угода, посередником у якій виступають США, може стати підґрунтям для повторного наступу Росії на Донбас.
Головною перепоною в переговорах називають ідею демілітаризованої зони: її створення може дати Кремлю привід для таємного розгортання сил і застосування гібридних тактик, зокрема операцій під чужим прапором.
Питання контролю над територіями залишається центральним майже через чотири роки після повномасштабного вторгнення. Москва наполягає на виведенні українських військ із Донецької та Луганської областей, включно з частинами, які нині не окуповані, тоді як Київ відмовляється передавати землі.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що в ході обговорень США розглядали перетворення Донбасу на «вільну економічну зону» під спеціальним управлінням, тоді як російська сторона пропонує демілітаризовану зону. Зеленський також не виключив проведення референдуму щодо можливих територіальних рішень.
Є побоювання, що будь-яке виведення українських підрозділів із контрольованих Києвом територій може бути використане Росією як привід для нових дій. Європейські уряди вважають пріоритетом недопущення «троянського коня» в тексті майбутньої угоди.
Неясно, чи відкине Москва будь-яку мирну угоду категорично, чи ж тактично підтримає її для досягнення власних цілей. Одночасно чиновники застерігають про ризик Москви втручатися в референдуми або вибори після укладення угоди.
Володимир Зеленський планує відвідати Берлін 15 грудня для зустрічі з канцлером Фрідріхом Мерцом та іншими європейськими лідерами, серед яких прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер; напередодні має відбутися зустріч радників з нацбезпеки України, Європи та США.
Колишній радник із нацбезпеки Великої Британії Пітер Рікеттс попередив, що демілітаризована зона може створити можливості для провокацій, які Кремль використає як привід до нової агресії — наприклад, під приводом «захисту російськомовного населення». Це, на його думку, значно підвищить вразливість інших регіонів України.
Статус і механізм контролю демілітаризованої зони залишаються предметом дискусій. Американські переговорники нібито пропонували особливе управління регіоном і навіть визнання Донецька та Луганська як де-факто під російським впливом разом із Кримом; Запорізька та Херсонська області могли б залишитися «замороженими» уздовж нинішньої лінії зіткнення.
Радник російського керівництва Юрій Ушаков висловлював ідею, що на Донбасі не має бути ані російських, ані українських військ, але там можуть перебувати підрозділи Росгвардії та поліції. Київ і його партнери, як очікується, навряд чи погодяться на такі домовленості.
Україна наполегливо відкидає територіальні поступки й вимагає надійних гарантій безпеки, порівнянних із механізмом взаємної оборони НАТО. Президент Зеленський підкреслює ключове питання для громадян і союзників: що робитимуть партнери, якщо Росія знову почне повномасштабну агресію.