“Зідзвонювались і вибачались за все, бо ж раптом помрем” – яке життя в окупованому Донбасі

Головна Сторінка » “Зідзвонювались і вибачались за все, бо ж раптом помрем” – яке життя в окупованому Донбасі

50 річна Марина Чуйкова із Горлівки на Донбасі прожила в окупованому місті чотири роки.

Жінці не було куди їхати, змогла лише відправити синів до Одеси. Увесь час працювала медсестрою в реанімації місцевої лікарні.

Gazeta.ua вона розповіла про життя в місті й те, як бойовики її арештували.

“Більш-менш я була спокійна, бо діти виїхали. У мене ж грошей не було, щоб кудись забратися. Мені надзвонювали звідусіль родичі тих, хто залишився у місті. Просили піти подивитись до батьків чи ще когось з близьких. На роботу я вдягала тільки штани і кросівки. Перше, щоб не приставали, а друге, щоб бігти було зручно в разі чого. Не фарбувалась, була сірою мишею, навіть обручку вдягла. Не було ніякого зв’язку, окрім стаціонарного телефону. Зідзвонювались із подружкою і вона попереджала, що сунеться обстріл. Просила пробачення за все, бо ж раптом помре. Я у відповідь теж”, – каже жінка.

Марину Чуйкову бойовики заарештували у березні 2018 року на блокпосту “Майорск”, коли їхала на підконтрольну Україні територію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дружина загиблого розвідника стала офіцером ЗСУ

“Кричали, що я “изменник Родины”, представляли людям на блокпосту як “шпиона”. В чому винна ніхто не говорив. Забрали всі документи, сумку, ключі від квартири. Одягли мішок на голову, наручники, повезли, а куди я не знала. Потім уже дізналася, що це було “МГБ” у Донецьку”.

Повне інтерв’ю з Мариною Чуйковою читайте у журналі “Країна” за 16 вересня.

Україна на переговорах у Тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі закликала Росію прискорити підготовку до одночасного взаємного звільнення утримуваних. Також українська сторона закликала розблокувати роботу КПВВ з боку тимчасово окупованих територій. Це дозволило б вирішити питання соціально-економічної підтримки українців, які там мешкають.