За останні пів року в Криму російські силовики провели 33 обшуки, 156 затримань, а також понад 40 допитів, опитувань і «бесід». Такі дані наводить Кримськотатарський ресурсний центр в аналізі порушень прав людини в анексованому Криму.
Як зазначають експерти центру, велика частина дій з боку російських силовиків спрямована на представників корінного кримськотатарського народу.
У звіті також міститься інформація про «системні випадки порушень релігійних прав, про порушення прав жінок, про неналежні умови утримання в СІЗО і в’язницях, про порушення прав політв’язнів і незаконні військові навчання в Криму, про стан екології півострова».
Як порушуються права людини в анексованому Криму? Як на це реагують правозахисні організації? Що робить влада України та Росії?
Про це та інші актуальні теми повідомив Ескендеро Барієв.
Зібрати факти – це одне, але чим важлива подібна робота в цілому і чим цей рік відрізняється від попереднього?
У своїй доповіді експерти Кримськотатарського ресурсного центру не просто збирають сухі факти, але і відстежують нові підходи, тенденції в діях окупантів і опрацьовують можливу реакцію. Ми приводили порівняння відомостей із попереднім роком, щоб побачити: чи змінюється кількість репресій із боку окупантів на території Криму. Ні, кількість арештів, затримань не зменшується з року в рік, а [кількість] обшуків зростає.
Цьогоріч був зафіксований випадок, коли силовики стріляли під час обшуку і вбили людину. Наскільки ми володіємо інформацією, не було ні спротиву, ні погрози силовикам. І потреби в застосуванні зброї з боку силовиків ми не бачимо. Вважаємо, що це було перевищенням повноважень і спроба залякування наших громадян. У підсумку, щодо людей, у яких було проведено обшук, не було оголошено звинувачень.
Відносно затримань. Практика така, що людей для з’ясування особи зупиняли на 8-10 годин, а за законом мають право тільки на 3 години – до встановлення особи. Такі випадки ми теж відносили до затримань, тому в цій категорії теж є підвищення значення статистики. Я б ще хотів звернути увагу на видачу застережень, які припадають на перше півріччя – це низка пам’ятних дат, на які припадає громадянська активність.
Це і день народження Тараса Шевченка – 9 березня, 26 лютого – День спротиву окупації Криму і Севастополя, 18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, 26 червня – День кримськотатарського прапора. Окупанти в цей період вручають застереження активістам. За ці пів року було ухвалено штрафів майже на пів мільйона рублів, це свідчить, що окупанти продовжують застосовувати адміністративні стягнення і так поповнювати бюджет і лякати населення, яке має невисокі зарплати в Криму.
Яка подальша доля зібраних вами матеріалів, куди їх направляєте?
Цей звіт направлений в офіс комісара Ради Європи з прав людини. Зараз готуються матеріали для доповіді генерального секретаря. Також ми направляємо документи в посольство США, і в останньому звіті Держдепу США щодо ситуації з правами людини в Криму є посилання на наші попередні звіти. І це – універсальні механізми, коли готуються спеціальні доповіді з расової дискримінації.
Коли російські дипломати говорять про те, що кримські татари в Криму мають всі права і наводять як приклад, що в Криму державні мови – кримськотатарська, українська та російська, ми у своїх доповідях показуємо, що це – фікція, є перешкоди у використанні рідних мов. За першу половину року були приклади, коли політв’язні хотіли свідчити у суді кримськотатарською мовою, але це не дозволили: політв’язнів у грубій формі видаляли зі зали суду, не розглядаючи можливість надання перекладача.
Які факти стали нововведенням, вибилися з тенденцій попередніх років?
Ми звернули увагу на переслідування жінок. Зафіксовані випадки складання адміністративних протоколів щодо жінок і матерів політв’язнів. Таким чином окупанти намагаються зламати цей «стрижень» спротиву, який веде боротьбу за свободу своїх чоловіків. Ми можемо говорити про шість докладних випадків, і ще – переслідування за проведення одиночного пікету, який був ще торік.