fbpx

2022 рік стане вирішальним для України. Місцем творення історії будуть вулиці Києва

Головна Сторінка » 2022 рік стане вирішальним для України. Місцем творення історії будуть вулиці Києва

Байден і Путін у чотири руки нагинають Зеленського

Щоразу, коли минає рік, дякую, що цей кошмар нарешті скінчився. І лише зараз шкодую, що рік закінчується. Бо ми стикнулися з надзвичайно важкими викликами. Бо очевидними стали жахливі факти, зарадити яким, залишаючись в апатії, неможливо. Бо 2022-й буде роком рішучого зіткнення й важких випробувань. А часу на осмислення й прийняття рішень в українського суспільства вже немає. І тому краще б цей рік іще тривав. Адже кожне слово правди наближає наш народ до прозріння. І відвертає найгірші сценарії, за якими Україна знову може втратити суверенітет і перетворитися на додаток російської імперії.

2021-го ми почули чимало брехні від людей, які обіцяли бути “іншими”, “порядними” і “чесними”. Почули й достатньо лукавих слів од тих, кого вважали друзями. І нам знадобиться колосальна рішучість, щоб відвернути катастрофу, вступивши в протиборство з клікою, що хоче скористатися владою для знищення Української держави. І тоді ми знов, за словами Шевченка, опинимося “на нашій, не своїй землі”.

Час збирати каміння фактів і дивитися, яка споруда з них постає.

2021-й безперечно, рік Джо Байдена. Глобальні економічні процеси й російсько-українська війна найбільший виклик, з яким світ стикнувся в ХХІ столітті, розгортаються за його безпосереднього впливу.

Президентські вибори у США неодноразово поляризували суспільство. Але жодному американському президентові не стелили кров’ю доріжки до влади. 6 січня Вашингтон сколихнула мільйонна маніфестація. Вимога Конгрес має призупинити сертифікацію голосів виборців і розслідувати факти фальсифікації волевиявлення. Але одна з груп протестувальників вдерлася до Конгресу й зірвала обговорення. Все вказувало на цинічну провокацію, сплановану Демпартією. Дональд Трамп втратив останній шанс на оскарження результатів голосування. Але саме його звинуватили в організації масових безладів.

Часу на осмислення й прийняття рішень вже немає

Того дня в будівлі Конгресу одна людина загинула й одну поранили. У місті за нез’ясованих обставин загинули п’ятеро, зокрема й полісмен. Тривалість життя служителів закону федерального округу Колумбія 2021 року різко пішла вниз. Четверо правоохоронців, які були свідками подій на Капітолійському пагорбі, скоїли самогубство: двоє в січні, двоє в липні. Причина посттравматичний синдром, за повідомленням CNN. Які в них, одначе, вразливі полісмени.

Не той тепер Миргород це ми пам’ятаємо, але й Штати вже не ті. У статті “Підпал Рейхстагу 2021” російський опозиціо­нер Андрій Ілларіонов, який у ті дні був у Вашингтоні, дав вичерпну оцінку: “Демпартія домагається монополії на владу”. Мету “неодноразово виголошували Джо Байден, Камала Гарріс і рух BLM радикальний соціалізм, чорний расизм, зелений тоталітаризм”.

Водночас нова адміністрація переймається корупцією в Україні.

Один із перших кроків Джо Байдена на посаді президента телефонний дзвінок Володимиру Путіну. Поговорили. Пресреліз зводився до цитати з Павла Тичини: “Трактор в полі дир-дир-дир. Ми за мир!”

А тим часом локдаун за локдауном таки добили економіку України, але на поширення епідемії жодним чином не вплинули. В усіх виробничих галузях і сфері обслуговування збереглася тенденція 2020-го стрімке падіння. Цей тренд підхопив і рейтинг Володимира Зеленського. Звісно, інший президент перевів би стрілки на Кабінет міністрів і Верховну Раду. Однак в Україні жодних ілюзій: прем’єр-міністр Денис Шмигаль аватарка, а монобільшість у парламенті кнопкодави. Розплачуватися репутацією довелося главі держави.

Не той тепер Миргород, але й Штати вже не ті

Довіру до Зеленського підточувало й найближче оточення. Російські опозиціонери Андрій Піонтковський і Марк Фейгін, звертаючись до українських подій, невтомно нагадували: керівник Офісу президента України Андрій Єрмак або агент впливу РФ, або працівник ФСБ.

Рятувальним кругом для рейтингу президента 2021-го став секретар Ради нацбезпеки й оборони Олексій Данілов. Але цінуємо ми його не лише за санкції проти проросій­ських телеканалів “112 Україна”, Zik і NewsOne, які нарешті припинили мовлення. І не лише за заходи проти народних депутатів від ОПЗЖ Тараса Козака й Віктора Медведчука. Перший утік з України, а другий нині під домашнім арештом. А й за, здавалося б, дрібницю у березні РНБО розглянула обставини ухвалення Верховною Радою Харківських угод, підписаних 21 квітня 2010 року Віктором Януковичем і Дмитром Медведєвим. Саме вони уможливили анексію Криму.

Засідання РНБО стало інформприводом. Завдяки журналістським матеріалам суспільству було явлене ім’я Руслана Демченка заступника міністра закордонних справ 2010 року. Саме він був одним з авторів угод і лобіював їхнє ухвалення у Верховній Раді. А нині Демченко радник президента й перший заступник секретаря РНБО, відповідальний за координацію діяльності розвідслужб. Як іронізує стосовно цього Піонтковський, чудове кар’єрне зростання для ще одного російського “крота”.

Уже в ті весняні дні ми побачили справжню команду президента Зеленського Єрмака і Демченка, яким закидають роботу на російські спецслужби, це найближче коло. З цими людьми президент готовий іти до кінця. Проблема в тім, що кінець іде назустріч президентові. І скоро вони здибаються.

Але істерія на Банковій була не так через нескінченні журналістські випади проти оточення президента, як через ігнор Вашингтоном. Першим ділом Байден призупинив надання Україні військової допомоги, вже передбаченої законом про держбюджет на 2021 рік. 23 лютого переглянули санкції, що мали перешкодити будівництву газогону “Північний потік-2”, і воно отримало зелене світло. Труба, що робить непотрібним транзит російського газу до Європи українською ГТС, уже збудована. Справа за сертифікацією магістралі.

Прем’єр-міністр аватарка, а монобільшість у парламенті кнопкодави

А потім сталося те, чого ніхто не очікував, 15 серпня таліби оточили Кабул. 19 серпня проголосили Ісламський Халіфат Афганістан. Скільки США вгепали грошви в цю країну порахувати неможливо. Мільярди. Однак прозахідний уряд зник. Армія розчинилася. А американські піхотинці мужньо евакуювалися, залишивши напризволяще тисячі людей, які вірили, що США їх захистять.

Ще один Афганістан Байден собі дозволити не міг. 31 серпня відбувся візит президента України до США. Військова допомога відновлена. Про Мінські домовленості жодного слова. Байден врятував свій рейтинг. Україна відступила од краю прірви.

І ось дежавю. 30 жовтня у The Washington Post з’явилася сенсаційна публікація: Росія готується до негайного вторгнення в Україну. Цю тему підхопили CNN, Bloomberg та інші ЗМІ, близькі до Демократичної партії США. За два тижні хвиля докотилася до Європи. Мапи зі стрілочками танкових ударів почали публікувати британська Financial Times і німецький Bild. Спершу українська сторона не підтверджувала інформації про концентрацію російських військ, що свідчила б про імовірність вторгнення. Але невдовзі риторика змінилася. І високопосадовці перестали заперечувати медійний тренд.

7 грудня відеозустріч президентів США і Росії. Тема ситуація в Україні. В наступні дні Байден поспілкувався з британським прем’єр-міністром, президентом Франції та канцлером Німеччини. І лише 9 грудня зателефонував Зеленському. Цитую офіційне повідомлення на сайті президента: “Ключовим питанням переговорів стала безпекова ситуація навколо України та перспективи активізації мирного врегулювання. Глава Української держави подякував Джозефу Байдену за послідовну, тверду й рішучу підтримку суверенітету й територіальної цілісності нашої держави та підтвердив непохитну налаштованість на пошук шляхів до миру на Донбасі”. Тобто США заявили про “підтримку”, а Україна про готовність до пошуку шляхів мирного врегулювання.

Спершу про шляхи. Повідом­лення на сайті президента від 10 грудня: під час телефонної розмови Зеленського та Байдена “українська сторона представила наше стратегічне бачення подальших кроків з імплементації Мінських домовленостей”, це слова заступника керівника ОП Андрія Сибіги. А втім, надамо слово самому керівникові. Ось як пресслужба президента резюмує спіч Єрмака в ефірі “1+1”: “Володимир Зеленський і його команда негативно ставляться до ідеї замороженого конфлікту на сході України”.

Тож позиція Зеленського й ОП зрозуміла імплементація Мінських домовленостей. А тепер кілька слів про “підтримку” з боку США. Повідомлення NBC від 11 грудня адміністрація Джозефа Байдена відклала постачання до України вже узгодженої додаткової військової допомоги на 200 мільйонів доларів, Вашингтон розраховує на дієвість дипломатичних зусиль. Якщо ж перекласти адміністрація США наполягає на негайній капітуляції України на умовах Путіна. Бо жодної допомоги Києву не буде.

Кілька скандалів остаточно добили будь-яку довіру до Зеленського. У ­жовтні офшорний. З’ясувалося, що фірми, зареєстровані на нього, використовували для виведення коштів з України. Листопад вагнергейт: президент безсоромно брехав. Виявилося, саме він спершу санкціонував спецоперацію Головного управління розвідки, мета якої захоплення російських найманців, які воювали на Донбасі. Потім наказав відтермінувати її завершення. А на кінець, коли спец­операція зірвалася, не дав провести розслідування ймовірного зливу інформації російським спецслужбам. У його Офісі російський “кріт” чітка заява колишнього керівника ГУР Василя Бурби. Під підозру підпадають Андрій Єрмак і Руслан Демченко. До цього списку я додав би й Зеленського.

Кінець іде назустріч президентові

Із чого рік почався, тим і закінчився. Байден і Путін в чотири руки нагинають Зеленського імплементувати Мінські домовленості. А для цього доведеться вносити зміни до Конституції. В кріслі спікера парламенту вже немає норовливого Дмитра Разумкова. Радує нас своєю імпозантністю Руслан Стефанчук. Тож із Радою в Зеленського проблем не буде. Фракції “Слуги народу” й ОПЗЖ, плюс, імовірно, “Батьківщини”, додати депутатські групи 300 голосів дадуть.

Із ким у Зеленського виникнуть проблеми, то це з народом України. Бо рішення про “особливий статус” Донбасу, а можливо, і належність Криму, доведеться виносити на референдум. Але й тут у президента є заготований хід електронне голосування. Жодного сумніву в ньому візьмуть участь усі хакери РФ. Принада електрон­ного волевиявлення в тому, що жоден перерахунок голосів неможливий. Торік це емпіричним шляхом довели Джо Байден і Демократична партія США.

2022 рік стане вирішальним в історії незалежної України. Місцем творення історії знову вулиці Києва.