Міжнародний суд ООН визнав прийнятним зустрічний позов Росії проти України, але це рішення стосується лише процесуальної сторони справи, а не оцінки по суті.
Заслужений юрист України Гюндуз Мамедов наголошує, що суд поки що не давав правової кваліфікації або оцінки фактів; розгляд обмежений питаннями прийнятності. Це означає, що прийнятність не дорівнює правдоподібності чи відповідності поданих аргументів реальним обставинам.
Суд працює за формальними процесуальними критеріями і не відсіює заяв лише через те, наскільки вони можуть виглядати абсурдними або цинічними. За словами юриста, така практика робить міжнародне судочинство вразливим до можливих зловживань процесуальними механізмами.
Мамедов також нагадує, що з моменту подачі Україною позову у лютому 2022 року Суд ще не переходив до встановлення фактів або правових висновків у частині геноциду. Крім того, у березні 2022 року Суд зобов’язав Росію припинити військові дії, чого Москва не виконала, що ставить під питання добросовісність її подальших процесуальних кроків.
Процедура в Міжнародному суді є тривалою і складною, і наразі не відбулося нових правових висновків чи зміни позиції Суду. Тому, як підкреслює Мамедов, ставити питання «чи повірив Суд Росії?» передчасно — суд ще нічого по суті не оцінював.
Суд прийняв до розгляду зустрічні позови Росії за Конвенцією 1948 року про запобігання злочину геноциду та відхилив заперечення України щодо їх неприйнятності. Міжнародний суд дозволив Україні подати Відповідь до 7 грудня 2026 року, а Росії — Заперечення до 7 грудня 2027 року.