Перестрілка між співробітниками СБУ та бійцями ГУР МО, що сталася вранці 2 вересня в Києві під час спроби затримання військовослужбовця, викрила глибоку кризу у взаємовідносинах між спецслужбами.
ГУР МО попереджає про кампанію з дискредитації, СБУ – про зраду, а президент “зносить” перші голови. Вихід конфлікту між спецслужбами у публічну площину означає, що залагодити його по-тихому не виходить. Чому – розбиралася Gazeta.ua.
Люди різні, алгоритми – ні: як влада гасить пожежу звільненнями
Зранку 3 вересня президент України Володимир Зеленський, який напередодні ввечері назвав перестрілку між СБУ та ГУР МО “ганебною” та анонсував “кадрові рішення щодо керівників спецслужб”, звільнив начальника Департаменту охорони держтаємниці та ліцензування СБУ Олега Храмова.
Таким чином, попередньо Зеленський вважає винними співробітників СБУ. Його указ нагадує аналогічний декілька тижнів тому, коли конфлікт теж вийшов у публічну площину: наприкінці липня Михайло Федоров після своєї відставки з Міноборони звинуватив певних осіб з оточення президента у корупції на “оборонці”, а тодішнього головкома ЗСУ Олександра Сирського – у нездатності знайти спільну мову. Протистояння вилилося у серію взаємних викриттів та у “картонні” мітинги.
Трава нічого не ховає: прихована війна між спецслужбами з 2022 року
До того, влітку 2025 року, “картонна революція” спалахнула через спробу Офіса президента обмежити повноваження НАБУ і САП, але на них завжди періодично зазіхали якісь структури.
Нині Зеленський, як і у випадку “Федоров – Сирський”, вирішив, що кількох звільнень буде достатньо, аби врегулювати ситуацію.
Протистояння ГУР та СБУ показове тим, що засвідчило: історія з убивством Дениса Кірєєва, про яку Gazeta.ua писала напередодні, триває. А отже, прихований конфлікт тягнеться з 2022 року. І на сьогодні очевидно, що його першопричини значно глибші за образу заступника командира “Російського добровольчого корпусу” Степана Каплунова. Про це свідчить контратака, на яку зважилася СБУ.
Служба безпеки України оприлюднила переписку нібито Каплунова із замовником убивств військових, імовірно, від ФСБ.
Головне управління розвідки Міноборони України у відповідь попередило про підготовку кампанії з дискредитації розвідників і застерегло медіа від публікації “зливів” із сумнівних джерел.
Спільне і відмінне: боротьба за вплив і спадщина Малюка
На відміну від попередніх конфліктів, президент України нібито пристав на бік ГУР МО. Принаймні, перший звільнений – СБУшник. Але Олег Храмов був пов’язаний із колишнім керівником СБУ Василем Малюком, який в оточенні Володимира Зеленського вважається майстром “асиметричних спецоперацій”.
Перестрілка на Шумського може бути боротьбою всередині СБУ, яку ГУР МО використовує нині собі на користь
Але з 2026 року Малюк менш бажаний в оточенні президента, ніж був. За неперевіреною інформацією, колишній голова СБУ ревно позирав на кар’єрне зростання Кирила Буданова від посади очільника ГУР МО до керівника Офіса президента. Малюк спробував взяти реванш спецоперацією “Щур” (“Крыса”) з виявлення агентів ФСБ в українських спецслужбах. “Щуром” виявився колишній глава Антитерористичного центру СБУ Дмитро Козюра, який дістав довічне.
У січні 2026 року Володимир Зеленський вивів Малюка з РНБО, а у квітні той з’явився на публіці разом із мером столиці Віталієм Кличком.
Тож перестрілка на Шумського може бути боротьбою всередині СБУ, яку ГУР МО використовує нині собі на користь. Або “зачисткою” керівництва Служби безпеки від людей Малюка.
Утім, у ГУР натякнули на іншу версію.
Каплунов і торба сюрпризів: тінь генерала Поклада та реванш Кірєєва
Степан Каплунов, звільнений напередодні, записав відеозвернення, де звинуватив першого заступника голови СБУ генерала Олександра Поклада та керівництво СБУ у тиску на себе (психологічному та фізичному) з метою дискредитації командирів “РДК”. А також – у спробі “приліпити” колишньому очільнику військової розвідки, а нині керівнику Офіса президента Кирилу Буданову співробітництво з ФСБ.
Каплунов натякнув на тортури та на підкинуті у його квартиру СБУшниками “сюрпризи”: “Заходили з великими спортивними сумками”.
Від згаданого Каплуновим генерала Поклада нитка тягнеться до ще однієї версії – реваншу Кірєєва.
У 2022 році Денис Кірєєв був затриманий СБУ після того, як вийшов із кабінету тодішнього очільника ГУР МО Кирила Буданова. Той гостро зреагував на загибель Кірєєва, який нібито був убитий співробітниками СБУ. Спецоперацією з його затримання керував Олександр Поклад. Нині він, перший заступник глави СБУ, був реальним претендентом на посаду очільника відомства, та Буданов, подейкують, зірвав голосування у Раді. Тож у Поклада були “жирні” мотиви на Степана Каплунова, якого, на відміну від Дениса Кірєєва, ГУР відбило.
Апаратні фронти: війна інформаційній підготовці на тлі ліквідації ворога
Та в СБУ навряд чи так просто заспокояться. Слідство щодо перестрілки на вул. Шумського 2 вересня 2026 року ведуть Офіс генпрокурора та ДБР. Попередження ГУР про дискредитацію свідчить, що Буданов готує оборону. Офіційно СБУ пояснює: затриманий (прізвища не називає!) зізнався у контактах із ФСБ, працівник СБУ фіксував докази, “виникла абсолютно неприпустима конфліктна ситуація”.
Буданов готує оборону
Делікатності моменту додає той факт, що в РФ якраз тяжко поранений генерал-майор Микола Варпахович, який, зокрема, віддавав накази обстрілювати “Охматдит” та багатоповерхівки у містах України. Замість того щоб святкувати майже ліквідацію ще одного військового злочинця, наші “органи” з’ясовують, хто кому хто.
“Свої” маршали та спецслужби: монополія на лояльність президента
Та насправді справа може полягати в іншому. Коментуючи призначення Героя України Андрія Білецького та командира 12-ї бригади спецпризначення “Азов” Дениса Прокопенка командувачами двох важливих оперативних угруповань на Донеччині, політолог Володимир Фесенко звернув увагу: навколо президента формується “група наближених до нього військових командирів… Їхній реальний статус і повноваження вже значно вищі, ніж командирів корпусів”.
Володимир Зеленський має обирати
Про це може бути й історія зі стріляниною у Києві 2 вересня. Володимир Зеленський має обирати: рівновіддаленість від ГУР та СБУ із показовим “батьківським” гнівом – або апаратний крен у бік одного з них “із купівлею максимальної лояльності”, припустив політтехнолог Олег Постернак.