Авторка вважає, що такий режим має діяти лише в районах бойових дій або громадах, де стаціонарні заправки знищені чи їхня робота офіційно визнана небезпечною. За її пропозицією, мобільну торгівлю слід дозволити чинним ліцензованим операторам за рішенням обласної військової адміністрації або військової адміністрації та після повідомлення Державної податкової служби України.
Думенкова пропонує, щоб відпуск пального супроводжувався акцизним обліком, використанням реєстраторів розрахункових операцій і видачею фіскальних чеків. Вона також називає необхідними контроль походження та якості пального, дотримання пожежних і метрологічних вимог, обмеження запасів на одній точці та можливість оперативно змінювати локацію з міркувань безпеки.
У колонці стверджується, що чинні правила ліцензування роздрібної торгівлі пальним орієнтовані на стаціонарні об’єкти, а тому не передбачають використання автоцистерни як тимчасової точки продажу населенню. Авторка наголошує, що запропоновані зміни потребують прямого законодавчого врегулювання, а не лише рішень місцевої влади чи роз’яснень податкових органів.
Колонка також містить пропозиції щодо механізмів підтримки зруйнованих або вимушено закритих АЗС, відновлення паливної інфраструктури та захисту працівників, які працюють у районах регулярних атак. Це позиція авторки, а не повідомлення про ухвалене урядове чи парламентське рішення.
Джерело: obozrevatel.com