Чи відчуваєте ви, що рік промайнув надто швидко, і ось уже грудень? Це поширене відчуття, коли час здається невпинно прискорюється, турбує багатьох. Тепер дослідники проливають світло на цей загадковий феномен, пояснюючи, як наш мозок вираховує перебіг часу.
Експерт з Квінслендського університету технологій Хінце Хогендорн пояснює цей феномен. Він зазначає, що мозок не сприймає час напряму, адже не існує спеціального органу чи “частинки часу” для його виявлення. Натомість, наш мозок висновує про перебіг часу, відстежуючи зміни та підсумовуючи події.
Саме тому інтервали, наповнені захопливими подіями, здаються довшими. Наприклад, свідки автомобільних аварій часто повідомляють про сповільнення часу. Мозок у стані сильного збудження посилює увагу, створюючи щільні та насичені спогади.
При ретроспективній оцінці цих спогадів мозок переоцінює минулий час. Проте, важливо розрізняти ретроспективне сприйняття (скільки часу минуло) та перспективне (як швидко час тече зараз). Чим більше ми зосереджуємося на плині часу, тим повільніше він здається.
Ця невідповідність пояснює феномен «дні довгі, а роки короткі», що стає помітнішим з віком. У молодості життя сповнене нових вражень: перша школа, перші стосунки, нові виклики. Ці події створюють яскраві та унікальні спогади.
З віком багато повсякденних завдань перетворюються на рутину. Такі рутинні події менш захопливі та залишають менш яскраві сліди в пам’яті. Тому, коли мозок озирається назад, він висновує, що мало що важливого відбулося, і рік здається промайнув швидко.