Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив низку контроверсійних заяв, ставлячи під сумнів роль Росії у повномасштабному вторгненні в Україну. Водночас він жорстко розкритикував рішення Європейського Союзу щодо фінансування Києва. Ці заяви пролунали після засідання Європейської ради, підкреслюючи розбіжності всередині ЄС.
Угорський лідер висловив сумнів щодо того, чи справді Росія є стороною, яка здійснила повномасштабне вторгнення. Він відкрито критикує лідерів ЄС за їхні рішення щодо надання фінансової підтримки Україні. Така позиція угорського прем’єра викликає дискусії серед європейських партнерів.
Віктор Орбан знову заявив, що використання заморожених російських активів було б рівнозначним «оголошенню війни» Росії. Він неодноразово повторював цю тезу, попри зростаючий тиск з боку інших країн ЄС. Ця позиція ускладнює пошук консенсусу щодо фінансування відбудови України.
Угорський прем’єр назвав «обманом» переконання Заходу, що «цю війну» можна вести, не витрачаючи власних коштів. За його словами, країни-члени ЄС помиляються, вважаючи, що витрати будуть повністю компенсовані Росією у вигляді військових репарацій. Він вважає такий підхід нереалістичним та оманливим.
«Вони спокійно снідають вдома, п’ють каву і думають, що з моральної точки зору правильно допомогти маленькій країні, яку атакували, — хоча не зовсім зрозуміло, хто на кого напав, — але це їм нічого не коштує. Проте, зрештою, за все будуть платити вони», – так Орбан описав, на його думку, ставлення західних лідерів. Він підкреслив, що ілюзія безоплатної допомоги є хибною.
Раніше прем’єр-міністр Угорщини вже характеризував кредит Європейського Союзу для України як «вкрай погане рішення». Він також називав ці кошти «втраченими грошима», підкреслюючи своє несхвалення подібних ініціатив. Ця послідовність у його риториці свідчить про глибокі розбіжності.
Європейська рада нещодавно погодилася надати Україні позику в розмірі 90 мільярдів євро на період 2026–2027 років. Це фінансування мало б базуватися на запозиченнях ЄС на ринках капіталу, забезпечених резервами бюджету. Однак Угорщина, поряд зі Словаччиною та Чехією, відмовилася брати участь у цій схемі, блокуючи повний консенсус.