Останні події на геополітичній арені свідчать про глибокі виклики для міжнародної спільноти. Європейський Союз у складних переговорах намагається забезпечити фінансову підтримку для України, стикаючись із внутрішніми розбіжностями. Водночас Росія, вустами свого президента, продовжує транслювати звичні агресивні наративи, тоді як Київ активно зміцнює стратегічні альянси.
**Складний компроміс у Брюсселі: фінансова підтримка України**
Європейські лідери після понад 16 годин напружених переговорів розробили план фінансування України на наступний рік. Цей процес виявився надзвичайно складним, адже компроміс був необхідний для досягнення згоди між 27 країнами-членами. Аналітики зазначають, що досягнутий план суттєво відрізнявся від початкових намірів, які обговорювалися тижнями.
Попередні пропозиції передбачали використання заморожених російських активів, але цей варіант зазнав краху. Основна причина – опір Бельгії, де зберігається більшість цих коштів, а також застереження Люксембургу, Італії та Франції. Ці країни побоювалися можливої юридичної відповідальності у разі контрзаходів з боку Росії.
За новою угодою, Україна отримає 90 мільярдів євро, розподілених по 45 мільярдів щорічно. Ці позики будуть безвідсотковими та підлягатимуть поверненню лише за умови, що Росія сплатить репарації. Однак замість заморожених російських активів на 210 мільярдів євро, кредит буде забезпечений власним бюджетом ЄС.
Деякі оглядачі розцінюють це рішення як упущений шанс Європи надіслати Путіну рішучіший сигнал. Вони констатують, що ЄС зазнав репутаційного удару, продемонструвавши слабкість, що особливо небезпечно на тлі російської агресії та геополітичного тиску. Експерт Юрай Майчін підкреслив, що “Трамп і Путін розуміють лише силу. Це геополітична невдача.”
Внутрішні розбіжності в Євросоюзі також стали очевидними: Угорщина, Словаччина та Чехія не підтримали цей компромісний кредит. Прем’єр-міністр Данії Фредеріксен, хоч і назвала угоду успіхом, все ж попередила про поглиблення розбіжностей у блоці. Прем’єр Бельгії Де Вевер наголосив на важливості раціональної політики, а не емоцій.
За оцінками, окрім цієї нової позики, Україні знадобиться ще 45 мільярдів євро для покриття витрат у 2026-2027 роках. Брюссель сподівається, що союзники України поза ЄС, такі як Велика Британія, Японія та Канада, зможуть взяти на себе частину цих витрат. Нинішня фінансова стабільність також відкриває Києву можливості для отримання кредитів від міжнародних банків, включно з МВФ.
**Путінський марафон: Кремль транслює звичні наративи**
Паралельно з європейськими переговорами світ спостерігав за щорічною “прямою лінією” російського президента, яку багато медіа назвали “цирком” Кремля. Під час цього марафону запитань і відповідей, Путін заявив, що війна “йде за планом”, а виявлені проблеми є лише наслідком надмірної бюрократії. За офіційними даними, було надіслано три мільйони запитань, частина з яких, попри цензуру, змогла виявити “проблиск щирості”.
Незважаючи на соціологічні опитування, які свідчать про бажання росіян миру, Путін подвоює заклики до єднання навколо війни. Він стверджує, що “перемога у вигляді миру на умовах Росії близька, а населення її підтримує”. Його виступ нагадував риторику лютого 2022 року, знову звинувачуючи “київський режим” у “держперевороті” та говорячи про боротьбу з “неонацизмом”.
Президент Росії натякнув на свої вимоги до України: відмова від НАТО та виведення військ зі сходу. Хоча Путін і заявив про готовність Москви до посередництва в угоді, його слова, за оцінками аналітиків, свідчать про протилежне. Головною мішенню його критики став Генеральний секретар НАТО, якому він дорікнув у підготовці до війни з Росією, закликавши “прочитати Стратегію національної безпеки США”.
Відповідаючи на запитання про військову ескалацію, Путін пообіцяв: “Нових спеціальних військових операцій не буде, якщо ви будете ставитися до нас з повагою та враховувати наші інтереси”. Однак аналітики зауважують, що його “червоні лінії” не змістилися, а посилання на “корінні причини” війни є повторенням тих самих умов, які висувалися Україні та Заходу напередодні повномасштабного вторгнення.
Хоча російська економіка переживає труднощі, це, за словами експертів, навряд чи приведе Путіна за стіл переговорів у найближчі роки. Старший науковий співробітник з міжнародної безпеки Річард Конноллі зазначив: “Поки Росія видобуває нафту та продає її за досить розумною ціною, у неї достатньо грошей, щоб просто жити далі.” Це означає, що економіка не є визначальним фактором у військових розрахунках Кремля.
Тим часом, американські та російські посадовці знову зустрінуться у Флориді для подальших переговорів щодо України. Повідомляється про певний прогрес у забезпеченні гарантій безпеки для Києва. Проте Путін продовжує наполягати на відмові України від амбіцій щодо НАТО та її виведенні з територій, які вона продовжує обороняти.
**Українсько-польська єдність на тлі російської загрози**
На тлі цих глобальних подій президенти України та Польщі продемонстрували єдність, спрямовану проти Росії, паралельно вирішуючи історичні суперечності. Польський представник підкреслив стратегічну співпрацю у сфері безпеки, заявивши, що “Польща та Україна разом – це погана новина для Москви”. Він активно підтримав передачу заморожених російських активів Україні, нові санкції та боротьбу з тіньовим флотом РФ.
Президент України висловив подяку за підтримку, зокрема за €90 мільярдів кредиту від ЄС. Він запевнив, що ці кошти підуть на оборону, якщо війна триватиме, або виключно на відбудову у разі миру. Український лідер запропонував польському бізнесу активну участь у відновленні України та обмін досвідом у захисті від дронів.
Особливе занепокоєння викликала заява Президента України щодо розгортання Росією в Білорусі ракетного комплексу “Орешник”, який може нести ядерну зброю. Це становить пряму загрозу для Польщі та інших країн ЄС, тому українська сторона закликала до санкцій проти виробників його компонентів.
Щодо історичних питань, сторони обговорили ексгумації польських жертв. Український Президент підтвердив готовність прискорити цей процес та працювати над більшою взаємною повагою до історичної пам’яті обох народів. Польська сторона, у свою чергу, попросила додаткових поступок у цьому питанні, адже ексгумації вже відбулися в кількох місцях України.