Верховна Рада України підтримала подання президента України Володимира Зеленського та призначила Євгенія Хмару новим очільником Міністерства оборони України. Однак голосуванням за керівника оборонного відомства парламент не завершив. А, навпаки, розігрів процес, який тільки на початку був “про прізвища і кадри”.
Що насправді відбувається у владній верхівці, розбиралася Gazeta.ua.
Рекорди підтримки та вуличний тиск
Євгеній Хмара у Верховній Раді України зібрав 312 голосів за своє призначення на посаду міністра оборони України.
Інтрига залишалася – чи вистачить голосів?
Довідково: скільки голосів збирали міністри оборони з 2022 року
Рекордсменом із 338 “за” є Рустем Умєров, нині голова Служби зовнішньої розвідки України. Таким чином, Євгеній Хмара – на другому місці. А третім іде ексміністр оборони Михайло Федоров, за якого у січні 2026 року проголосували 277 народних депутатів. Олексію Резнікову ще до війни (4 листопада 2021 року. – Gazeta.ua) довірили очолити Міноборони 273 народні депутати. Нарешті, Денис Шмигаль у липні 2025 року зібрав 267 голосів “за” як міністр оборони.
Одночасно під парламентом мітингували ті, хто хотів відновлення Михайла Федорова на посаді. Хоча напередодні ввечері Зеленський вніс кандидатуру Євгенія Хмари, інтрига залишалася – чи вистачить голосів?
Виборчий демарш Федорова та торги під куполом
Увечері (що зручно і для американської аудиторії) 18 серпня Федоров у зверненні до українців закликав провести вибори до завершення війни. За його словами, особливо небезпечно, “коли у суспільства виникає відчуття, що головним критерієм для призначення людини є… особиста лояльність до системи”.
Це міг бути прямий натяк на Хмару, якого просуває особисто Зеленський. Також Федоров нагадав про підозру у корупції ексголові Офіса президента Андрію Єрмаку. І натякнув на “власні приватні інтереси в оборонці, гральному бізнесі, податковій” лідера фракції “Слуга народу” Давида Арахамії.
Про невпевненість у голосах свідчить те, що 19 серпня першим у Верховній Раді України затвердили повноцінним міністром закордонних справ України Андрія Сибігу.
Обшуки в ОП та табу на тему виборів
У цей час в Офісі президента терміново звільняли заступницю голови Ірину Мудру, в якої зранку НАБУ і САП провели обшук за підозрою в участі у злочинній групі.
Андрій Сибіга був схвалений 266 голосами “за”, тож за Євгенія Хмару вони були з запасом, що і підтвердив його результат на табло.
Федоров відділяє себе лише від певних осіб з оточення Зеленського, а не від нього самог
А далі – найцікавіше: дискусія про вибори до чи після війни, яку у публічну площину вивів Федоров. Поки що – в експертному середовищі. Причому з посиланням на публікації у західних ЗМІ, де стверджується, що це найбільший політичний виклик для чинного президента України з 2022 року (The Guardian та Financial Times).
Федоров відділяє себе лише від певних осіб з оточення Зеленського, а не від нього самого. Нагадаємо, минулого року на виборах в Україні наполягав чинний президент США Дональд Трамп.
Незгасаючий конфлікт і токсична дилема для Банкової
Звільнення Михайла Федорова та колишнього Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського сталися через конфлікт між ними. За словами ексміністра оборони, причина – корупція у ВПК, яку він “ламав”. Сирський натякав на маніпуляцію з дронами, якими, на його думку, неможливо замінити всю армію.
Частина бенефіціарів Зеленського перейшли до Федорова
Кадрові рішення на певний час пригасять конфлікт, який вийшов за межі політикуму, та не вирішать його. Так вважають західні ЗМІ та заявляють учасники мітингів: потрібен діалог влади з суспільством. На нього накладається політична інтрига.
Частина бенефіціарів Зеленського перейшли до Федорова, розповів політолог Вадим Денисенко, і вони хочуть виборів. Причому це безпрограшна лотерея: не буде перегонів – прибічники ексміністра оборони зміцнять ядро. А “вся ця публічна дискусія зведеться до того, що перед Зеленським постане дилема: або призначення технічного уряду “народної довіри” (де частина бенефіціарів гратимуть свою політичну гру). Або кількість тих, хто захоче дострокових виборів, зростатиме. За будь-яких обставин – це про зменшення політичної ваги Зеленського”, переконаний він.
Референдум про довіру та військовий у керма
Наразі більшість українців, за даними різних соцопитувань, проти виборів під час війни, звернув увагу політолог Володимир Фесенко. Однак є відчутна тенденція до зменшення їхньої кількості. Після виступу Федорова кількість прихильників виборів може зрости. Однак самі перегони в умовах війни “фактично перетворяться в референдум про довіру Зеленському і Федорову, і вибір між Зеленським і Федоровим”, наголосив експерт.
Більшість українців проти виборів під час війни
Є ще важлива деталь: уперше з 2022 року міністром оборони став військовослужбовець, який звільнився перед голосуванням. В умовах війни, доки у суспільстві та у політикумі говорять про вибори, в уряд на силовий блок прийшов військовий. Це може бути як крок на знак посилення ролі військових у політичному житті України – так і спроба влади показати одностайність з армією. А також дати сигнал: після війни ви, бійці, залишитеся вагомою силою.
Американська ставка: куди веде гра опозиції
Адміністрація Трампа і частина республіканців давно артикулювали тему виборів, нагадав політтехнолог Олег Постернак, “можливо, Федоров стає конкурентною ставкою певних зовнішніх гравців США у цій політичній грі”.
Виникає рамка демократичних виборів як закамуфльованої ознаки бажання змінити Зеленського
Гра спрямована на акуратне перехоплення опозиції до чинного президента України. Але ж не можна просто сказати, кого він не влаштовуватиме у майбутньому, йдіть до мене. Цей контингент треба оформити легітимним чином, “і отут виникає рамка демократичних виборів як закамуфльованої ознаки бажання змінити Зеленського”, наголосив Постернак.
Відсутність фундаментальної дестабілізації після призначень це добре, звернув увагу кандидат політичних наук Олександр Палій. Але “необхідно виділяти хоча б 1% часу для розуміння, що потрібно країні у далекосяжній перспективі”, бо “управління хаотичне і короткострокове”, наголосив він.