Гучний корупційний скандал навколо так званих «плівок Міндіча» залишив свій відбиток на політичному ландшафті України. Хоча може здатися, що пристрасті вщухли, багато спостерігачів переконані: звичний світ Президента Володимира Зеленського безповоротно змінився, і країна стоїть на порозі серйозних випробувань.
Навколо українського лідера постійно зростає тиск з боку міжнародних гравців. Зокрема, і Дональд Трамп, і Владімір Путін, кожен зі своїх глибоких причин, прагнуть зміни влади в Україні. Розмови про необхідність проведення виборів, що лунають з різним ступенем наполегливості, не є для Президента новиною.
Попри зовнішній тиск, Володимир Зеленський, схоже, єдиний, хто нині готовий до потенційних виборів. Він володіє значними фінансовими, технологічними та медійними ресурсами. Однак, його електоральна підтримка на даний момент залишається невизначеною.
Існує припущення, що Президент може розміняти власне політичне майбутнє на гарантії безпеки або інші значущі для держави поступки. Для світових лідерів, таких як Путін і Трамп, він досі залишається важливою фігурою, своєрідним політичним трофеєм.
На жаль, Володимир Зеленський стоїть на порозі фатальної помилки: повірити, що все можна залишити як є. Уявлення, що корупційні скандали стихли, а проблеми «розсмокталися», є небезпечною ілюзією. Спроби маніпулювати громадською думкою через медіа чи Telegram-канали більше не працюють.
Колишні опори президентської влади більше не функціонують, як це було раніше. По-перше, роль голови Офісу Президента Андрія Єрмака у вирішенні проблем глави держави вже не є такою ефективною. «Розбиту чашку» їхніх відносин, а також взаємодію Єрмака з іншими політичними акторами, відновити майже неможливо.
По-друге, антикорупційні органи, зокрема НАБУ, продовжують свою роботу, і очікується посилення розслідувань. По-третє, довіра суспільства, яка частково виникла через зовнішній тиск та агресивну риторику, не дорівнює стабільному електоральному рейтингу.
Подальше перебування на посаді без реальних змін може перетворити Президента на «голого короля». Це загрожує не лише його особистій долі, а й всій державі, особливо ситуації на фронті. Зруйнувати надії втомлених людей, які сподівалися на зміни, означає завдати удару в спину.
Для стабілізації країни в цей критичний час Володимиру Зеленському доведеться ухвалювати вкрай непопулярні рішення. Йдеться про військову та економічну сфери, де тиск міжнародних партнерів зростає, зокрема щодо зниження мобілізаційного віку до 20 років.
Державний бюджет, який містить багато популістських та передвиборчих обіцянок, визнаний нереалістичним і потребуватиме кардинального перегляду. У таких умовах підтримка з боку Андрія Єрмака, як раніше, вже не є надійною опорою.
Зрозуміло, що старого світу, в якому функціонував Президент, більше не існує. Новий світ він або не хоче, або не може створити через брак сил чи часу. Проте, спробувати зробити це — його обов’язок, адже це останній шанс для країни.
Якщо пріоритетом не стане Україна, яка нині однаково легко може бути зруйнована як ззовні, так і зсередини, то в найближчому майбутньому ні рейтинги, ні довіра, ні пам’ятники не матимуть жодного сенсу.
Водночас, раніше Дональд Трамп публічно заявляв, що Київ «використовує війну, щоб не проводити вибори», і закликав до їх організації. У відповідь Президент Зеленський висловив готовність до виборів за умови гарантування безпеки, зазначивши, що технічно їх можна провести за 60–90 днів.
Однак, згідно з даними соціологічних опитувань, значна частина українців, а саме 57%, вважає вибори можливими лише після повного завершення війни та укладення мирної угоди. Лише 9% підтримують ідею їх проведення до припинення вогню.