Наприкінці 2025 року Іран охопила потужна хвиля протестів, спричинена глибокою економічною кризою. Початкове невдоволення, викликане стрімким падінням іранського ріалу, високою інфляцією та зростанням цін на товари першої необхідності, швидко переросло у загальнонаціональний рух із виразними політичними гаслами. Цей сплеск громадського обурення розпочався у столиці, а згодом поширився на всю країну, змінюючи свій характер від суто економічного до відверто політичного.
Перші акції протесту спалахнули 28 грудня на Великому базарі Тегерана, традиційному економічному серці країни. Власники крамниць масово закривали свої торгові точки, фактично оголосивши стихійний страйк на знак обурення. Уже за два дні демонстрації та локальні страйки охопили численні великі міста та провінції поза межами столиці.
До руху швидко долучалися різні верстви населення: студенти, робітники, службовці та представники етнічних меншин. Географія невдоволення стрімко розширювалася, а його зміст еволюціонував. Те, що починалося як реакція на економічні труднощі, за лічені дні трансформувалося у рух із чіткими політичними вимогами.
Поряд із закликами до стабілізації цін та національної валюти, на вулицях все частіше лунали гасла, спрямовані безпосередньо проти чинної влади. Демонстранти активно висловлювали своє політичне невдоволення та вимагали змін у керівництві країни. Ця ескалація призвела до жорстоких та кривавих сутичок між протестувальниками та силовиками.
На початку січня місцеві сили безпеки розпочали жорстокий розгін демонстрацій та масові затримання. З’явилися численні повідомлення про загиблих та поранених серед учасників протестів. За дев’ять днів протистояння 35 людей загинули, включаючи чотирьох дітей, а понад 1200 осіб були затримані.
Незважаючи на тиск та репресії, протести не вщухли, а, навпаки, радикалізувалися. Економічна складова невдоволення ще чіткіше поступилася політичній, підкреслюючи прагнення іранців до фундаментальних змін. Ситуація в країні залишається напруженою та нестабільною.
Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї вперше публічно виступив через понад тиждень після початку масових протестів. Він пригрозив жорсткою відповіддю всім учасникам демонстрацій, розмежовуючи «законні протести» та «заворушення». Аятола наголосив, що з бунтівниками немає сенсу розмовляти, їх потрібно приборкати.
Хаменеї також заявив, що частина протестувальників діє за іноземним підбурюванням. Він звинуватив групи, пов’язані з ворогами країни, у використанні торговців для поширення антиурядових наративів. Верховний лідер категорично підкреслив, що іранська влада не має наміру відступати перед викликами.
Водночас, за деякими даними, з’явилася інформація про розроблений Хаменеї план втечі з Тегерана. Цей «план Б» передбачає негайний виїзд з країни разом із вузьким колом до 20 найближчих помічників та членів родини. Експерти з розвідки припускають, що Хаменеї, ймовірно, попрямує до Москви, захоплюючись Володимиром Путіним та вважаючи іранську культуру близькою до російської.
Паралельно, намагаючись зменшити хвилю протестів, влада Ірану представила «економічну програму». Уряд оголосив про намір виплачувати більшості громадян суму, еквівалентну приблизно 7 доларам США. Ці кошти у вигляді ваучерів призначені для придбання окремих товарів.
За словами урядової речниці Фатеме Мохаджерані, план має зберегти купівельну спроможність домогосподарств, стримати інфляцію та забезпечити продовольчу безпеку. Однак аналітики сумніваються, що такі заходи суттєво змінять відчуття безнадії іранців щодо економіки та майбутнього. Нові виплати навряд чи заспокоять загальне невдоволення.
Поряд з обіцянками, влада не припинила затримувати протестувальників, погрожуючи їм серйозними покараннями та відсутністю поблажливості. Під час акцій неодноразово фіксувалися перебої та обмеження інтернет-зв’язку. Це ускладнює роботу медіа та координацію дій учасників протестів.
Події в Ірані викликали рішучу реакцію з боку американського лідера Дональда Трампа. Президент США публічно попередив іранський уряд не вбивати протестувальників, заявивши, що Америка «готова до дій». На своїй сторінці у соцмережі Truth Social він написав, що США прийдуть на допомогу, якщо Іран вдасться до жорстоких вбивств мирних демонстрантів.
Згодом Трамп повторив свої попередження Тегерану у коментарях журналістам на борту літака. Він наголосив, що США дуже уважно стежать за ситуацією. Американський президент пригрозив, що «завдадуть дуже сильного удару», якщо іранська влада знову почне вбивати людей.
Постійний представник США при ООН Майк Волц підтримав цю позицію, заявивши, що «народ Ірану прагне свободи» і надто довго страждав. Він висловив солідарність з іранцями, які протестують проти радикального режиму, що приніс їм лише економічний занепад та війну. Дискусії в Ірані щодо заяв Трампа розходяться: одні бачать у них підтримку, інші побоюються посилення репресій.
На тлі ескалації демонстрацій Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш через свого речника закликав Іран поважати право людей на мирний протест. Він підкреслив необхідність запобігання подальшим жертвам серед цивільного населення. Гутерріш також закликав владу дотримуватися права на свободу вираження поглядів, об’єднання та мирних зібрань.
Тим часом Європейський Союз, зокрема Європейська служба зовнішніх дій, заявив про пильне стеження за подіями. ЄС висловив занепокоєння через загиблих та поранених, закликавши іранські сили безпеки до «максимальної стриманості». Європейські чиновники наголосили на важливості діалогу замість насильства для врегулювання кризи.