Під час війни безпека стає визначальним фактором для багатьох виборців.
Соціологічні цифри втрачають точність під ударами ракет і бомб: у таких умовах особисті симпатії відступають на другий план. Люди більше звертають увагу на питання виживання і захисту своїх родин, ніж на образи чи харизму кандидатів.
Для багатьох виборців ключовими є конкретні гарантії — чи будуть платити пенсії, чи захищатимуть право на приватну власність і чи зупинять свавілля з озброєними людьми. У такі моменти страхи стають рушійною силою настроїв глибоких верств суспільства.
Навіть у спокійніші часи частина електорату демонструвала схильність до обережного, прагматичного вибору, уникаючи ризикованих експериментів. Обіцянки «нових облич» часто сприймаються як додатковий ризик, якого люди не готові брати на себе під час невизначеності.
Через це промосковські сили мають обмежені шанси на підтримку: значна частина виборців сприймає зовнішню агресію як джерело небезпеки й не схильна підтримувати політиків, пов’язаних із нею. Загалом результати виборів у воєнний час можуть бути водночас передбачуваними за логікою безпеки й несподіваними через локальні настрої та ризики.