Беззастережна підтримка Туреччиною позиції України щодо окупації Криму аж ніяк не впливає на готовність Путіна розмовляти з ЕрдоганомУ Сочі відбулися переговори президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана з президентом Росії Володимиром Путіним. Глави держав не зустрічалися вже півтора року — до пандемії коронавірусу вони спілкувалися значно інтенсивніше, а відтак Володимир Путін практично відмовився на довгий час від будь-яких очних зустрічей із керівниками інших держав, та й із російськими чиновниками теж. Але зараз Ердоган фактично наполіг на візиті через ескалацію в сирійській провінції Ідліб. І в Росії також у цьому візиті зацікавлені, оскільки побоюються, що Туреччина в будь-який момент може перейти в Сирії до активніших дій, — пише Віталій Портников для Крим.Реаліі.

За даними базованого в Лондоні Центру моніторингу за правами людини в Сирії, тільки у вересні російська авіація завдала понад 200 ударів по зоні деескалації в Ідлібі — провінції, спокій у якій є нібито загальної зоною відповідальності Росії й Туреччини. Але й за межами Ідлібу російська авіація завдає ударів по силам опозиції, які перебувають у взаємодії з Анкарою. У Москві стверджують, що б’ють по позиціях “терористів”.

Міністр оборони Туреччини Хулусі Акар заявляє, що серед убитих у результаті російських бомбардувань жодних терористів немає, і висловлює надію, що після візиту турецького президента до Сочі повернення до миру буде можливим. При цьому сам Реджеп Ердоган обіцяє значно ширший порядок денний, ніж просто ситуація в Ідлібі.

“Ми з паном Путіним проведемо зустріч тет-а-тет, на якій, звісно, обговоримо не тільки Ідліб. Ми обговоримо відносини між Туреччиною та Росією, ситуацію в Сирії, обговоримо, до чого ми прийшли в Сирії та чого досягнемо надалі”, — зазначив президент Туреччини під час перебування на сесії Генеральної асамблеї ООН.

Можливо, Реджепу Ердогану навіть вдасться обговорити з Путіним питання про нові репресії Москви проти кримськотатарських активістів і про звинувачення, які висунуті проти першого заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляля та його соратників — саме про це просив президента Туреччини під час зустрічі в Нью-Йорку його український колега Володимир Зеленський.

І ось що важливо: беззастережна підтримка Туреччиною позиції України й інших країн цивілізованого світу щодо окупації Криму аж ніяк не впливає на готовність Путіна розмовляти з Ердоганом. Делегація Турецької Республіки, як відомо, була присутня на саміті «Кримської платформи». Після критичних коментарів із Москви турецькі офіційні особи підтвердили, що Туреччина не збирається визнавати законності анексії Криму.

Говорив про підтримку територіальної цілісності України президент Туреччини й у своєму виступі на сесії Генеральної асамблеї ООН. І що ж? Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков тільки зазначив, що ця заява «трощечкш, так би мовити, залишила неприємний слід, що подібні заяви стали озвучувати в дні завершення підготовки до майбутнього візиту. Але це жодним чином не руйнує перспективи проведення успішного, і змістовного, і конструктивного робочого візиту президента Ердогана до Росії».

Тобто трішечки, так би мовити, але нічого страшного — коли в Кремлі є зацікавленість у діалозі, можна забути і про “сакральність” окупованого Криму, і про “заклики до порушення територіальної цілісності Росії”, і про інші звороти, до яких удаються в Москві, якщо потрібно відмовитися від переговорів. І це, упевнений, ще раз нагадує, що Путін і його соратники керуються зовсім не міркуваннями про “сакральність”, а саме конкретним політичним інтересом.