Проказа, або хвороба Гансена, – це давнє інфекційне захворювання, яке століттями асоціювалося з ізоляцією та невиліковністю. Хоча сьогодні вона рідкісна в багатьох регіонах, нещодавні випадки в Європі знову привернули увагу до цієї хронічної недуги. Українські фахівці з громадського здоров’я роз’яснюють, що це за хвороба, як вона передається, лікується та яка ситуація з нею в Україні.
Проказа є хронічним інфекційним захворюванням, що викликається бактерією Mycobacterium leprae. Її перебіг надзвичайно повільний, інкубаційний період може тривати від кількох місяців до кількох десятиліть, у середньому складаючи 3-5 років. Симптоми розвиваються поступово, що ускладнює ранню діагностику.
До основних проявів хвороби належать стійкі плями або вузлики на шкірі, оніміння, поколювання та втрата чутливості через ураження периферичних нервів. У запущених випадках можуть виникати серйозні ураження очей, слизових оболонок та деформації кінцівок, що робить проказу однією з частих причин інвалідності. Це захворювання віднесено до групи забутих тропічних хвороб.
Слово «лепра» походить від давньогрецького «Λέπρα», що означає «хвороба, яка покриває шкіру лускою». Упродовж тисячоліть люди, які страждали на проказу, піддавалися стигматизації та ізоляції. Сьогодні медики переважно використовують назву «хвороба Гансена», уникаючи застарілого терміну «проказа» через його негативне конотацію.
Існування прокази доведено ще в ІІІ тисячолітті до нашої ери, коли вона мігрувала з Африки до Індії. Найдавніші задокументовані свідчення про лепру – скелетні останки, виявлені у 2009 році та датовані ІІ тисячоліттям до нашої ери. Біблійні перекази також містять історії про зцілення від цієї недуги, зокрема, Ноємана пророком Єлисеєм та кількох хворих Ісусом Христом.
У минулому поширення хвороби активно сприяли торгівля та війни, наприклад, Хрестові походи зробили її гіперендемічною на Близькому Сході. Хворі з видимими каліцтвами ізолювалися у спеціальних будинках — лепрозоріях; у Франції XIII століття їх налічувалося понад дві тисячі. Проте у XVII-XVIII століттях проказа майже повністю зникла з Європи, значною мірою завдяки поліпшенню харчування та появі картоплі в раціоні.
Попри історичний спад, хвороба Гансена все ще є глобальною проблемою, зустрічаючись у понад 120 країнах світу. Щорічно реєструється понад 200 тисяч нових випадків, здебільшого в країнах Африки, Азії, Центральної та Південної Америки. Фактори ризику включають погане харчування, нестачу вітамінів, антисанітарію та скупчення великої кількості людей.
Наприкінці минулого року Міністерство охорони здоров’я Румунії повідомило про два підтверджені випадки прокази та ще два підозрілі, зафіксовані серед жінок з Індонезії, які працювали в спа-салоні. Румунська влада спільно з ВООЗ та ECDC контролює ситуацію, адже останній випадок лепри в країні реєстрували ще у 1981 році. Також нещодавно в Хорватії було підтверджено один завізний випадок з Непалу.
Проказа може вразити людину в будь-якому віці, хоча випадки у немовлят вкрай рідкісні. Чоловіки хворіють частіше за жінок, і загалом хвороба частіше зустрічається серед населення, що живе в умовах бідності. Ранні неспецифічні симптоми можуть включати підвищення температури тіла, слабкість, біль у суглобах, анемію та сонливість.
Важливо підкреслити, що проказа має низьку контагіозність і не передається через звичайні побутові контакти, як-от рукостискання, обійми чи використання спільних предметів, їжі або води. Зараження можливе лише при тривалому та тісному контакті протягом місяців або років з нелікованою хворою людиною. Після початку лікування пацієнт швидко перестає бути заразним.
На сьогодні проказа є повністю виліковною хворобою завдяки багатокомпонентній антибактеріальній терапії, підтримуваній ВООЗ. Однак, якщо лікування розпочато із запізненням, утворені дефекти кінцівок або обличчя, на жаль, можуть бути вже некоригованими.
В Україні діє один лепрозорій на Одещині, створений у 1945 році, проте нині його будівля не використовується для розміщення пацієнтів. 21 червня 2024 року Міністерство охорони здоров’я видало наказ про його реорганізацію та приєднання до Одеського національного медичного університету. Станом на кінець 2024 року в Україні офіційно проживало три особи з діагностованими наслідками перенесеної лепри, які перебували під постійним медичним наглядом, а протягом 2025 року нових випадків хвороби в країні не зареєстровано.