Визначний польський дослідник Східної Європи, професор Лодзького університету Пшемислав Журавський вель Граєвський, висловив свої міркування щодо непростих аспектів польсько-українських відносин. На початку грудня, під час варшавської конференції, він поділився баченням шляхів подолання кризи довіри між двома стратегічними партнерами. Його позиція є особливо цінною, враховуючи його попередню роль голови Ради з безпеки і оборони за президентства Анджея Дуди, а також участь у підтримці кандидата в президенти Кароля Навроцького.
Професор Журавський вель Граєвський вважає, що вимоги щодо «симетрії» та подяки від України є дипломатичною фігурою мови. Польща не очікує лише словесної вдячності, але наполягає на політичній солідарності. На початку повномасштабного вторгнення Україна отримала безпрецедентну солідарність з боку Польщі, яка стала другим після США постачальником військової допомоги.
Однак, на думку експерта, ситуація змінилася у 2023 році, коли тодішній польський уряд Матеуша Моравецького опинився під тиском «європейського мейнстриму». Українська влада, замість виявити солідарність, стала на бік цього мейнстриму. Проблеми у відносинах почали вирішуватися через тиск Європейської комісії, що було сприйнято у Варшаві як відсутність політичної солідарності.
Дипломатичні інциденти переросли у «зернову суперечку» невдовзі після зустрічі Президента Зеленського з канцлером Шольцом у травні 2023 року. Професор вважає, що ця суперечка була штучно створена Єврокомісією за німецької ініціативи. Це поставило польський уряд перед вибором між конфліктом з ЄС та обуренням мільйонів власних виборців.
У вересні 2023 року виступ Президента Зеленського на трибуні ООН, де він заявив, що «деякі наші друзі у Європі підривають солідарність», а також його демонстративний вихід із зали під час промови Президента Дуди, були сприйняті у Польщі як «чорна невдячність». Ці події, на думку професора, значно зашкодили іміджу України серед польської громадськості. Нині українському уряду необхідно докласти зусиль для виправлення цих іміджевих втрат.
Експерт також вказав на системну проблему відсутності в Україні власних аналітичних центрів, що спеціалізуються на Польщі. На відміну від Польщі, де десятки дослідників щоденно вивчають Україну, Київ значною мірою покладається на німецькі та американські фонди. Це призводить до ілюзорного сприйняття Польщі, що не відповідає дійсності.
Професор наголосив, що Україна має дивитися на Польщу «власними, українськими очима», а не через призму зовнішніх інтерпретацій. Він навів приклад політики президента Дуди на початку війни, яка здивувала українців своєю рішучістю, спростовуючи попередні стереотипи. Також він згадав допомогу Польщі з газом у 2018 році, яка демонструвала реальні дії, попри уявлення про «антиукраїнських» правих.
Після 2023 року настрої щодо України змінилися не лише серед польських правих, а й у всьому політичному спектрі. Під час останньої президентської кампанії всі кандидати, включно з нинішнім президентом Каролем Навроцьким, використовували антиукраїнську риторику, що відображає зміни у суспільній думці.
Президент Навроцький, за оцінкою професора, проводить розсудливу політику, яка є твердою як щодо України, так і щодо Росії. Він чітко розмежовує військову підтримку України у війні, яка є безперервною, та відносини в інших сферах. До цих сфер відносяться історичний діалог, економічна співпраця та євроінтеграція, де можливий тиск без шкоди для обороноздатності України.
Професор Журавський вель Граєвський висловив сумнів у повноправному членстві України в Євросоюзі через опір «старого ЄС». Він прогнозує, що Польща може бути виставлена винною у цьому, тоді як Німеччина залишиться осторонь. Це пов’язано з тим, що Німеччина, на відміну від Польщі, прагне відмовитися від принципу одностайності в ЄС, що є ключовим інструментом захисту національних інтересів.
Польща не може відмовитися від інструменту вето, адже це дозволило б блокувати політику, що суперечить її інтересам чи загрожує безпеці. Як приклад, він навів спробу Німеччини та Франції запросити Путіна на саміт ЄС у 2021 році, заблоковану завдяки польському вето. Кожна підтримка Росії або військове ослаблення України – це загроза для Польщі.
Професор Журавський вель Граєвський вважає сценарій коаліції «Права і Справедливості» (ПіС) з «Конфедерацією» в майбутньому польському уряді виключеним. Ці партії не мають спільних програмних пунктів щодо ключових питань, включаючи ставлення до Росії, України, соціальної функції держави чи союзу зі США. ПіС має негативний досвід коаліцій з подібними партіями у минулому.
Більш ймовірним сценарієм є коаліція «Конфедерації» з «Громадянською коаліцією» на основі ідеології вільного ринку. Професор застеріг, що зростання «Конфедерації», партії недосвідчених політиків зі спрощеним поглядом на світ, є прямим наслідком української політики 2023 року. Для запобігання негативним сценаріям, Україна має виконати свою «частку роботи».
Це включає вирішення історичних проблем, зокрема ексгумації жертв Волинської трагедії та створення цвинтарів з повагою до померлих. Успішна польсько-українська співпраця вимагає широкої підтримки польської громадської думки, а не лише експертних та урядових кіл.