Кремль зіштовхується з наростаючою бюджетною проблемою, намагаючись закрити фінансові прогалини шляхом безпрецедентних запозичень. Після вичерпання значних резервних фондів, російська влада вдається до активного випуску облігацій, що лише посилює тиск на майбутні покоління. Ця стратегія свідчить про глибокі економічні виклики, які стоять перед країною.
У 2025 році Росія планує розмістити облігації федеральної позики на колосальні 7,9 трильйона рублів. Ця сума значно перевищує показники навіть найвищого періоду пандемії COVID-19, підкреслюючи масштаб поточних фінансових потреб. Залежність від зовнішнього фінансування зростає із загрозливою швидкістю.
Кошти для наповнення бюджету залишаються надзвичайно дорогими. Хоча ключова ставка Центрального банку знизилася з 21% рік тому до поточних 16,5%, відсоткові виплати за новими боргами вже міцно закладені у майбутні бюджети. Це означає, що їх швидке скорочення є практично неможливим.
Витрати на обслуговування цього державного боргу вже сьогодні перевищують сукупне фінансування таких важливих галузей, як охорона здоров’я та освіта, якщо розглядати їх окремо. Прогнозується, що з наступного року вони перевершать спільні витрати на обидві ці сфери, ставши четвертою за обсягом статтею бюджету. Така тенденція ставить під загрозу соціальний розвиток країни.
Хоча наразі співвідношення державного боргу до ВВП Росії формально невелике, урядові прогнози малюють тривожну картину. Передбачається, що до 2027 року цей показник зросте понад 20%, а до 2042 року може сягнути майже 70%. Це свідчить про довгострокову фінансову нестабільність.
Нещодавно затверджений федеральний бюджет на 2026 рік чітко відображає пріоритети Кремля. Майже 40% усіх видатків спрямовано на армію та силові структури, що є найбільшою часткою з часів Радянського Союзу. Це прямий індикатор того, що поточне керівництво не розглядає мирні ініціативи у найближчій перспективі.
Водночас бюджет передбачає значний дефіцит у розмірі 1,6% ВВП. Цей дефіцит зумовлений падінням доходів від експорту нафти та газу, що є прямим наслідком міжнародних санкцій. Економічні обмеження продовжують чинити тиск на ключові сектори російської економіки.
Для компенсації нестачі коштів уряд Росії змушений скорочувати соціальні видатки. Частка цих витрат знижується до 25%, що є найнижчим показником за останні 20 років. Таким чином, громадяни країни несуть основний тягар фінансових проблем, спричинених агресивною зовнішньою політикою.