Шахрайські збори “на армію” стали в Україні справжньою проблемою національного масштабу. Протягом останніх місяців правоохоронні органи все частіше повідомляють про нові й нові випадки, коли люди, прикриваючись військовими потребами, привласнюють величезні суми — за оцінками волонтерських ініціатив, загальна шкода може вимірюватися сотнями мільйонів доларів. Явище набуло такої гостроти, що під загрозою опиняється довіра до самого волонтерського руху, який досі відігравав ключову роль у забезпеченні ЗСУ.

Одним із останніх резонансних прикладів є історія військового блогера, якого обвинувачують у шахрайстві з сумою понад 350 тисяч гривень, нібито зібраною для потреб фронту. За даними Української правди, йдеться про Владислава Сорда, що раніше вже фігурував у соцмережах у контексті подібних звинувачень. Ще більше насторожує випадок із Вінниці: СБУ затримала чоловіка, котрий адміністративно керував популярними YouTube- і Telegram-каналами. За версією слідства, він не лише перехоплював донати, але й пропонував “консультації” за 500 доларів США щодо уникнення мобілізації, одночасно транслюючи проросійські наративи. Це доводить, що шахрайські схеми можуть йти пліч-о-пліч із дестабілізаційними інформаційними атаками.

Чимдалі більшає й епізодів, коли зловмисники створюють фейкові акаунти відомих осіб — наприклад, голови Львівської обласної військової адміністрації — аби під приводом посадовця просити людей про перерахунок коштів. Інший поширений метод — підроблення листів від імені військових частин, спрямованих до благодійних фондів і волонтерських організацій, щоби отримати гуманітарну допомогу “нібито для армії”, а насправді — на власну користь. Подільська окружна прокуратура Києва днями повідомила про підозру двом місцевим жителям, які вдалися саме до такої схеми.

Читайте також: Бездіяльність луцької податкової та фіктивна благодійність: вийняток чи національна проблема?

Реакція суспільства на подібні випадки майже завжди однакова: люди починають дедалі обережніше ставитися до будь-яких зборів. Зневіра зростає, і навіть найбільш відомі та перевірені фонди зазнають негативного впливу. Директорка департаменту розвитку і партнерств фонду “Повернись живим” Олександра Гайворонська зазначає, що через скандали навколо шахрайських ініціатив у коментарях почастішали підозри і звинувачення: “Люди узагальнюють діяльність усіх благодійних організацій і волонтерів, через що зменшується рівень довіри”. Волонтери змушені витрачати більше ресурсів на підтвердження прозорості та фактичне доведення того, що зібрані донати використовуються за призначенням. Волонтерка “Катран” додає, що активісти відчувають, як знижується активність донорів — адже все частіше панують сумніви: чи не підуть гроші в кишені шахраїв?

Захистити людей від зловживань теоретично мають правоохоронці, проте в умовах масштабності проблеми вимагаються додаткові зусилля та системна робота. З огляду на стрімке зростання шахрайства в цій галузі слід посилити не лише моніторинг, а й оперативну взаємодію між різними службами. На національному рівні логічним кроком виглядає:

1. Активні перевірки та розслідування з боку Національної поліції, що дають змогу виявляти факт нецільового використання коштів (якщо жертви звертаються зі скаргами, або виявляються ознаки шахрайства).
2. Розширення ролі СБУ, яка має ресурси стежити за інформаційними майданчиками і блокувати дії блогерів, котрі не лише обманюють донорів, а й розхитують ситуацію, поширюючи ворожу пропаганду.
3. Посилення контролю з боку Державної податкової служби для відстеження фінансових потоків і виявлення схем “відмивання” коштів під виглядом волонтерських внесків.
4. Підключення кіберполіції для оперативного відстеження фейкових акаунтів та підроблених листів нібито від військових частин чи обласних адміністрацій.

Водночас самі благодійні фонди та волонтери вже запроваджують власні механізми захисту репутації: відкриту фінансову звітність, детальні звіти про кожну витрату, максимальну прозорість із фото- й відеопідтвердженням передачі допомоги військовим. Однак цього часто виявляється замало, оскільки значна частина населення дізнається про випадки шахрайства швидше, ніж про спростування чи викриття таких схем, і тому ставиться з пересторогою до всіх зборів.

Зрештою, у ситуації, коли благодійність і підтримка ЗСУ стали надзвичайно важливими чинниками національної безпеки, будь-яке підривання довіри шкодить усій країні. Чим швидше держава впровадить системні рішення, тим імовірніше вдасться зупинити зростання масштабів шахрайства. Злагоджена співпраця Нацполіції, СБУ, Державної податкової служби, кіберполіції та загалом усіх правоохоронних органів є нагальною потребою. Тільки так можна забезпечити умови, за яких чесні волонтерські ініціативи не постраждають через аферистів, а довіра суспільства до благодійних зборів буде збережена.