З синкопами і перемиканням з тиші на бурю, під вибухи і під нові пісні виходимо на цей ритм. Плануємо з урахуванням кількох сигналів тривоги. Навчилися організовувати евакуацію за години. Не до всього ще є бізнес-процеси й автоматизація, але деякі вже з’являються.

Ми почали регулярно вантажити в нічні зміни без порушень комендантської години. Домовляємося про імпорт і про поставки всередині країни. Ми перекроїли всю нашу логістику. Нанизуємо нові населені пункти і з’єднуємо маршрути щодня. Бо дорога вчора – не завжди та сама дорога завтра.

Підготувалися до отримання гуманітарної допомоги на наші склади і у наші магазини. Ми впевнені, що невдовзі вона буде надходити – ми зі свого боку теж збираємо, і звернулися до міжнародних партнерів з проханнями допомогти українцям. Якщо ви знаєте, хто ще може долучитися – посилання у коментарі.

Змінили асортимент, як того вимагає війна. Але все ж таки хочемо, щоб у вас були смаколики на столі. Тому свіжа риба, банани, авокадо, кава «Власного імпорту» є на наших складах. Намагаємося доправляти все це вчасно і у потрібній кількості в супермаркети. Асортимент навряд чи залишиться сталим явищем, та головні та важливі для здоров’я українців продукти ми продовжимо постачати.

Щодня замішуємо тонни тіста на хліб і випікаємо свіжий кожного ранку. Щодня пакуємо крупи, нарізаємо сир і навіть печемо булочки і пончики. І тортики. Хоча справжні святкування днів народжень і річниць відкладені до «після перемоги» — ми думаємо, що особливий день все ж таки має бути хоч трішки особливим. Попри війну. Як ще один спротив загарбникам. Бо ми не готові віддати наші життя і бути у покорі страху.

Працюємо, діємо, любимо. Бо Україна бореться за свою волю кожною клітиною, кожним подихом. А ми з подякою обіймаємо всіх, з ким ми разом у ритмі цієї боротьби.