Знову бачимо приклад того, як корумповані депутати спокійно зникають з поля зору правоохоронних органів, залишаючи за собою лише сліди власної безкарності. Нещодавній випадок із депутатом Одарченком лише підкреслює проблему. За даними НАБУ, його Mercedes на місці, а в квартирі мешкає лише водій, який стверджує, що з вівторка депутата не бачив і не знає, де він. Прикордонники кажуть, що Одарченко офіційно кордон не перетинав, але прокурори підозрюють, що депутат використав свої зв’язки на митниці, щоб виїхати з країни непомітно.

Ця ситуація знову ставить питання: чому держава не забезпечує ефективного контролю над тими, хто підозрюється у корупційних злочинах? Легше було б тримати таких політиків під наглядом тут, у межах країни, а не шукати їх по всьому світу за допомогою Інтерполу. Показово, що сторона захисту вважає міжнародний розшук передчасним, хоча сам депутат просто зник і не виходить на зв’язок. Як показують попередні приклади, корумповані чиновники часто зникають саме тоді, коли стають фігурантами гучних справ, а держава залишається з проблемою їх повернення. Контроль за ними на внутрішньому рівні зекономив би час і ресурси та дозволив би уникнути ганьби на міжнародній арені.