Дослідники отримали найдетальніший на сьогодні знімок Сонця, який може допомогти пояснити, чому його зовнішня атмосфера нагрівається до кількох млн градусів, хоча температура поверхні становить близько 6000°C.
Астрономи використали сонячний телескоп імені Даніеля К. Іноуї на Гаваях, щоб розглянути структури в магнітно активній області поблизу сонячних плям. На зображеннях вдалося побачити утворення розміром менше 20 км, повідомляє The Guardian.
Попередні спостереження дозволяли розрізняти деталі завширшки близько 30 км. Тоді вчені встановили, що поверхня Сонця має клаптикову структуру, окремі елементи якої за розміром можна порівняти з Францією.
Нові знімки показали значно дрібніші структури. Вони можуть допомогти науковцям зрозуміти процеси, які відбуваються на поверхні Сонця та впливають на його атмосферу.
“Моя перша реакція була. “Ого, як ми можемо бачити такі крихітні, дрібномасштабні структури на Сонці?” Ми ніколи раніше не бачили такого в жодних сонячних спостереженнях”, – сказав астроном команди Девід Курідзе.
Науковці встановили, що схожі на вири структури є нестійкостями Кельвіна-Гельмгольца. Вони виникають через різницю швидкостей потоків плазми та утворення зсуву на межі між ними.
Спочатку на межі потоків з’являються невеликі збурення. Через нестійкість вони швидко посилюються та закручуються у спіральні вихори, подібні до хвиль, які розбиваються на поверхні води.
Нестійкості Кельвіна-Гельмгольца раніше спостерігали в озерах, океанах і хмарах на Землі. Також їх виявляли в атмосферах Юпітера та Сатурна, однак існування такого явища на Сонці досі не було підтверджене.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: NASA показало знімок усміхненого Сонця: вражаюче фото
Рух гарячої зарядженої плазми створює магнітні поля Сонця. Силові лінії цих полів можуть закручуватися одна навколо одної та накопичувати енергію.
Коли магнітні лінії раптово перебудовуються, накопичена енергія вивільняється. Це може спричиняти сонячні спалахи та викиди корональної маси, однак механізм запуску таких процесів досі повністю не зрозумілий.
Виявлені вихори можуть допомогти пояснити, чому магнітні лінії Сонця сплітаються та яким чином його корона нагрівається до кількох млн градусів. Температура поверхні зорі при цьому становить близько 6000°C.
“Це може розгадати найбільшу загадку останнього півстоліття для сонячної фізики та астрофізики. Коли в системі виникає така нестабільність, енергія дуже легко переходить на дедалі менші масштаби. А в якийсь момент вона просто розсіюється у вигляді тепла”, – пояснив Курідзе.
За його словами, цей процес може пояснити високу температуру корони Сонця та інших подібних зір. Йдеться про механізм, через який енергія передається до найдрібніших масштабів і зрештою перетворюється на тепло.
Космічний зонд Національного управління з аеронавтики й дослідження космічного простору Lucy зробив нові унікальні світлини Землі та Місяця.
Перше фото, де зображена лише Земля, апарат зробив завдяки камері Terminal Tracking Camera (T2CAM) 15 жовтня на відстані в 620 тис. км, повідомила у вівторок, 25 жовтня, пресслужба NASA.
Другу світлину планети разом із супутником T2CAM зробила 13 жовтня на відстані 1,4 млн км.