12 березня о 3:20 почула гул літака. Побігли з рідними ховатися в погріб. Одразу був сильний вибух. Стіни захиталися, почали падати банки з консервацією. Коли вибралися на вулицю, побачили у дворі величезну яму, що залишилася від бомби. Завглибшки була 45 метрів, шириною 57, розповідає 60-річна Алла Стеченко з Чернігова. Її родина мешкає на вул. Марчевського.
Розбило літню кухню, сарай, будинок. Навіть фундамент вирвало. Дім був дерев’яний, обкладений цеглою. Страшно, вся вулиця палала. Ми хату частково будували самі, робили ремонт. Прожили тут 38 років. Треба наново зводити, бо скоро зима, десь маємо жити. З нами мешкає донька з сім’єю, в неї двоє дітей. Півтора місяця жили в погребі, потім добрі люди пустили на квартиру. Знайомі позичили грошей. Купили піноблок, ліс на балки, дошку, шифер, цвяхи. Дефіциту будматеріалів немає, все можна знайти на базах. Цегла коштує 12 гривень за штуку, один лист шиферу 350. Робітникам за те, щоб поклали “куб” піноблоку, треба заплатити по 600 гривень. Поставити пластикове вікно коштує 66,5 тисячі. Є на тисячу-дві дешевші, але якість погана. Частину робіт виконуємо самі, чоловік сестри допомагає. Кажуть, що повторний наступ ворога можливий. Але не можемо сидіти склавши руки, треба щось робити. Сусіди теж постраждали. Від нас летіла мерзла земля, здоровенні глиби бетону. Пошкодило дах, вікна. Ми нині цілими днями на будівництві працюємо, щоб було, де зимувати.
Торік купили дачу за 8 тисяч доларів в урочищі Святе, говорить 45-річна Наталія Корнієнко з Чернігова.
24 березня під час артобстрілу там упали три снаряди. Потім ще чотири касетні. Повністю знищено 135 метрів паркана, розбило фронтон будинку. Даху взагалі немає, треба новий робити. Погнуло залізні вхідні двері. Усередині будинку все знищено. Штукатурка обсипалася, вікна вибиті. У дворі була груба-барбекю. Їсти на ній часто варили. Лишилася одна цегла. Основна квартира теж постраждала. Живемо на проспекті Миру біля кінотеатру імені Щорса, на який із літака скинули бомбу. У квартирі вилетіло скло на балконі та кухні, треба міняти вікна. Дізналися ціну, одне коштує 9 тисяч гривень. Бо це сталінка, там і стелі, і вікна високі. Нові вхідні двері на дачу теж стільки коштують. Плюс дах і все інше, загалом збитків нарахували на пів мільйона гривень. Паркан із металопрофілю, ворота ставили торік. Заплатили 90 тисяч гривень.
Поки що нічого не робили, бо бойові дії тривають. Плануємо завезти на дачу якийсь вагончик, щоб скласти вціліле. Двері нові не ставитимемо, рівнятимемо старі. Сусіди теж розбирають завали, ремонтують за можливості. У чоловіка навпроти нас залишився один город, а від дому тільки дошки. Хотів подати на відшкодування збитків через “Дію”. Але сумнівається, чи є сенс. Бо земля була приватизована, а будинок ні. Хата сусідки через город похилилася на бік. Вона дерев’яна, обкладена цеглою.
Під час обстрілів ми ховалися в підвалі сталінки, де живемо. Він як бомбосховище: глибина метрів 10, все залите бетоном. Там навіть є люк для сховку на випадок ядерної війни. Але все одно, коли поряд із будинком прилетіло, штукатурка посипалася. Після всього пережитого до Росії ставлюся погано. Шкода своєї праці, грошей. Вони нам із неба не падали. На дачі все було доглянуте, старалися для себе.
2014 року чоловік придбав будинок у садовому товаристві “Будівельник” за 40 тисяч гривень. Це вважаються дачі, але ми там протягом останніх шести років жили постійно. Площа помешкання була спочатку 26 “квадратів”. Зробили прибудову, вийшло 40, каже чернігівка 30-річна Тетяна Журба.
Коли почалися нальоти авіації, втекли в інший район міста. 17 березня чоловік поїхав до батьків, бо від них давно нічого не було чути. Вирішив заїхати додому забрати деякі речі, бензин. А там немає нічого ні речей, ні хати. Видно, що прилетіло під навіс. Там була забетонована доріжка, стояв диван. Снаряд влучив у нього і під фундамент. Почалася пожежа. Сарай побитий осколками. У сусідів вікна вибило. У нашому товаристві згоріли три будинки.
Збитки оцінили в мільйон гривень: сам дім, техніка, меблі, що стояли всередині. Після нового року тільки доробили ремонт на кухні, там було все нове. Щоб отримати компенсацію, писали заяву в головне управління Держслужби з надзвичайних ситуацій про пожежу. Нам видали акт. Потім ще звернулися в поліцію. Через “Дію” не вийшло зареєструватися, зробили це в ЦНАПі. Два тижні тому чоловіка викликали в поліцію, писав пояснення. Їздили на місце пожежі, щоб скласти акт про пошкодження. Для цього треба було зробити фото. Видали акт про повне руйнування будинку. Тепер чекаємо незрозуміло чого. Коли ми тікали з дому, взяли лише теплі речі, документи, консерви й собаку. Усе інше втратили. Пес живе у свекрухи. Самі орендуємо однокімнатну квартиру за 3 тисячі гривень. Можна знайти й дешевше, але без холодильника, пральної машини. Нам потрібне було житло з посудом, меблями, технікою, бо не мали нічого. Про відбудову дому поки що не думаємо, грошей немає на це. Невідомо, коли отримаємо компенсацію від держави і якого розміру. У пріоритеті житлові будинки, квартири. А наш дім вважається дачним. Ми прописані з чоловіком кожен у своїх батьків, за документами нам є де жити.
217 662 заяви про пошкоджене житло подали українці через мобільний застосунок “Дія”, за даними Міністерства цифрової трансформації. Ще 3828 зареєстрували через сайт. У Центрах надання адміністративних послуг подали 4106 заяв.
144 гривні за квадратний метр беруть у середньому працівники за укладання шиферу, металочерепиці 183. Штукатурка стін 155185 грн за “квадрат”, фарбування 7187, поклейка шпалер 87177. Укладання ламінату 112 грн, паркету 223 грн, лінолеуму 77 грн.
Від початку війни вартість будматеріалів в Україні зросла на чверть, за даними аналітиків. “Куб” газобетонних блоків у середньому коштує 2923 грн. Мішок цементу обійдеться 111136 грн за 25 кг. Облицювальну цеглу продають по 10,324,7 грн/шт., вогнетривку від 17,4, рядову цеглу від 8,5, силікатну 712 грн. Лист гіпсокартону обійдеться 187702 грн, залежно від розміру та виробника. Ґрунтовку пропонують від 30 до 300 грн, шпаклівку 681260, кілограм шиферних цвяхів 90 грн. Керамічна плитка коштує 269850 грн за кв. м, ламінат 330800.
“Газету по-українськи” можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”